ЯВИЩА ЛІТЕРАТУРНО-МУЗИЧНОЇ ЖАНРОВОЇ МІГРАЦІЇ В УКРАЇНСЬКІЙ ФОРТЕПІАННІЙ ТВОРЧОСТІ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ – ПЕРША ТРЕТИНА ХХ СТОЛІТТЯ)
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2023.293727Анотація
Метою роботи є висвітлення інтермедіальних проявів жанрової міграції з літератури в музику на матеріалі фортепіанних композицій українських авторів. Методи дослідження базуються на принципах компаративістики. Зокрема, застосовано інтермедіальний підхід до вивчення взаємодії міжмистецьких мовних кодів у музичних творах із жанровими заголовками, пов’язаними з літературою. Використано генологічний, системно-аналітичний, узагальнено-типологічний і компаративний методи для проведення паралелей, знаходження подібностей і відмінностей між літературними жанровими конотаціями та фортепіанними втіленнями балади, елегії, експромту, казки, легенди й поеми. Наукова новизна дослідження полягає у спробі інтермедіального аналізу фортепіанних творів з побутуючими в літературі жанровими означеннями за допомогою семантико-семіотичних інтерференцій. Запроваджено поняття «жанрової міграції» до порівняльного простору літературно-музичних жанрових ореолів, що інколи доповнюються програмними орієнтирами, включно з опорою на конкретні фольклорні джерела. Висновки. Міграція літературних жанрів у сферу музики виступає одним із вимірів інтермедіальності, як зумовлених паратекстами міжмистецьких діалогів і полілогів у семіотико-семантичній площині, а також частково у композиційно-структурному плані. Попри те, що ці інтерференції доволі умовні, запозичення жанрових парадиґм є свідченнями безпосередніх взаємовпливів літератури й музики, особливо на прикладах балади й елегії, як жанрів подвійної музично-поетичної генези. Порівняння з жанровою першоосновою-«ідеалом», паратекстуальне поєднання музичних жанрів із літературними (етюд-легенда, соната-балада) чи з програмною назвою дозволяють констатувати індивідуалізацію композиторської інтерпретації на різних рівнях художньої організації фортепіанного тексту. Загалом використання літературних жанрових моделей збагатило образно-семантичні, стилістичні та духовно-пізнавальні ресурси української фортепіанної музики.
Ключові слова: українська фортепіанна творчість, літературні жанри (експромт, казка, легенда й поема), жанри подвійної музично-поетичної генези (балада, елегія), жанрова міграція, емінентний текст.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.