СИМВОЛІЗМ І ОПЕРИ УКРАЇНСЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2024.308396Анотація
Мета дослідження – виявлення символістських стильових ознак в операх українських авторів як втілення національної характеристичної риси мислення в мистецтві ХХ сторіччя і в оперній творчості в першу чергу. Методологічний базис – інтонаційний підхід як усвідомлення генетичної спільності музичного мислення і мовлення в традиціях концепцій Б. Асаф’єва і Б. Яворського в Україні, як то представлене у працях і авторів нарису, і в роботах О. Козаренка, О. Маркової, О. Рощенко, О. Соломонової, В. Шульгіної, багатьох інших науковців. Наукова новизна визначається історичною необхідністю усвідомити суттєвість внеску символізму у творчу палітру українських авторів, оскільки ідеологічне в нашій країні, естетичне на Заході неприйняття засад символістського мислення, як зв’язаного з релігійними початками світобачення, привело к замовчуванню реалій творчих стимулів в мистецтвознавчих розробках. Особливо останнє стосується модерну-авангарду в Україні, які в особах М. Бойчука, М. Рославця та інших знаменитих на сьогодні митців взагалі «випали» із оглядів українського мистецтва ХХ століття. Висновки. Узагальнення напрацювань останніх десятиліть, які пов’язані із усвідомленням символістських тенденцій засад творчості таких майстрів, як В. Барвінський, В. Косенко, М. Леонтович, Б. Лятошинський, В. Ребіков, В. Сильвестров, К. Шимановський, ін. авторів, дозволяє стверджувати, що в музичній сфері, в оперній творчості спеціально посідає чільне місце символістське світобачення. Особливо це стосується тенденцій творчості початку 1900-х років М. Лисенка («Тарас Бульба», «Ноктюрн»), а також повноти втілення символістських принципів виразності опери М. Леонтовича «На русалчин Великдень», відзначеної «дебюссізмами» і «вагнерізмами» в темах-образах і загальному композиційному рішенні одноактної «опери-хвилинки». В паралель до цих виявлень проступають «психодрами» В. Ребікова, з яких знаменита від початку ХХ віку «Ялинка» відзначена «пальмою першості» в донесенні дебюссізму-скрябінізму подання образів-тем. Цей модерністичний плин охоплює і виразність опер Б. Лятошинського, відзначених сутністю символістськи-амбівалентного виявлення характерів-символів, характерів-архетипів композицій названого майстра і числених його вихованців.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
