ЛІРИЗМ УКРАЇНСЬКОЇ МЕНТАЛЬНОЇ УСТАНОВКИ ТА ЇЇ МУЗИЧНЕ ВИЯВЛЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2018.147537Ключові слова:
ліризм як соціальний феномен, ліризм як якість творчого виявлення, понадіндивідуальна душевність вираження, фахівська музика, популярна художня сфера.Анотація
Метою дослідження виступає виявлення специфіки ліризму як ментально-соціальної якості українства і своєрідності її втілення в музичній сфері. Методологічною основою дослідження виступає інтердисциплінарний мислительно-стильовий компаратив і культурологічно-герменевтичний спосіб значеннєвої інтерпретації відповідних побудов наукового і музично-творчого мислення у продовження позицій Т.Адорно, О.Лосєва, досліджень О.Сокола, О.Маркової, О.Муравської та ін. Наукова новизна одержаних результатів – теоретично самостійне усвідомлення концентрації національно-ментального виявлення українства у творчому «нон-конформізмі» уникнення артистично-стильового «злиття» національного художнього внеску з жанрово-стильовими парадигмами загальноєвропейського стильового розкладу. Висновки. «Український ліризм» зазначаємо як спосіб мислення, в якому раціоналістична предметна розмежованість значень принципово корегується понадзмістовним «ширянням» емоційних згущень – розріджувань, що надає особливого роду штучного культурного ритму самовираженню носіїв української ментальності. Виділяється психічна парадигма коливань духовної наснаги й душевної жалоби, що впізнанні в сльозно-умилительному містицизмі українського Православ’я, яке минає максималізм «всесвітового спасіння» російського Сходу, уповаючи на безпосередність братства, що визначає одухотворенну понадіндивідуальна душевність українського ліризму. Підкреслюється соціальний феномен «плутанини сцени й життя», який в життєвому виявленні зазначає артистичний тонус суспільних і особистісних рішень, що в мелодійно-пісенному проявленні стверджували морально-організаційні устої нації поза державно-будівничих зусиль і які, можливо, будучи висунутими на перший план національного самоствердження у кінці ХХ сторіччя, здійснювалися на тлі відсторонення фахівської музики від пісенно-вокального прояву на користь камерно-інструментальної «скромності» своєї заявки у художньому національному бутті.
Посилання
Гумилев Л. Этносфера. История людей и история природы. Москва: ЭКОПРОС, 1993. 544 с.
Даль В. Лирический. Лиризм. Толковый словарь живого великорусского языка. В 4-х томах.Т.4. Мо-сква, Русский язык, 1979. С.254.
История русской Святости. По благословению Высокопреосвященнейшего Амвросия, архиепископа Ивановского и Кинешемского. Москва, Молодая гвардия / Синтагма, 2001. 544 с.
Каминская-Маркова Е.Н. Методология музыкознания и проблемы музыкальной культурологии. К 50-летию педагогической деятельности. Одесса, Астропринт, 2015. 532 с.
Кречмар Г. История оперы. Ленинград: Academia, 1925. 406 c.
Лірика. Словник іншомовних слів. Київ, 1977. С. 395.
Лирика. Советский энциклопедический словарь. Москва, 1984. С. 713.
Лирическая опера. Лирическая трагедия. Музыкальная энциклопедия в 6-ти томах. Гл. ред. Ю. Келдыш. Т. 3, КОРТО-ОКТОЛЬ. Москва, Сов.энциклоп., 1976. С. 279-280.
Осипова В. Духовно-мистериальные основы оперы: генезис и эволюция. Канд.дисс., спец.17.00.03 – муз.искусство. Одесса, 2003. 181 с.
Сокол О.В. Виконавські ремарки: образ світу і музичний стиль. Одесса, «Астропринт», 2014. 276 с.
Сокол А.В. Теория музыкальной артикуляции. Ред. Семенов Ю. Е. Одесса, ОКФА, 1996. 206 с.
Философский словарь . Под ред. И.Фролова. 5-е изд. Москва, Политиздат, 1987. 590 с.
Харлап М. Народно-русская музыкальная система и проблема происхождения музыки. Ранние формы искусства. Москва, 1972. С. 221-270.
Шевченко Т.Г. Кобзар. Донецьк, ТОВ ВКФ «БАО», 2008. 480 с.
Gumilev L. (1993). Etnosfera. History of the people and history of the nature. Moscow, EKOPROS [in Rus-sian].
Dal V. (1979). Lyrical. The Lyricism. The Explanatory dictionary alive Great-Russian language. In 4-th volumes. T.4. Moscow, Russkiy yazyk [in Russian].
The History to Russian Sanctity (2001). On blessing Eminence Amvrosiy, the archbishop of Ivanovsk and Kineshma. Moscow, Molodaya Gvardiya / Sintagma [in Russian].
Каminskaja-Markova E.N.( 2015). The Methodology of musicogy and problems of music culturology. To 50 years of pedagogical activity. Odessa, Astroprint [in Russian].
Kretschmar G. (1925). History of the opera. Leningrad : Academia [in Russian].
The Lyrics (1977). Dictionary of the foreign words. Kyiv, 395 [in Ukranian].
The Lyrics (1984). The Soviet encyclopedic dictionary. Moscow, 713 [in Russian].
The lyrical opera. The lyrical tragedy (1976). The Music encyclopedia in 6-th volumes. Editor-in-chief Yu. Keldysh. V. 3. Moscow, Sov.enciklop., 279-280 [in Russian].
Osipova V. (2003). Spiritual-mystery base of the opera: genesis and evolution. Diss. of Cand. Digree in art : 17.00.03 – Musical art, A.V.Nezhdanova Odessa National musical academy. Odessa [in Russian].
Sokol A.V. (2014). Performance notes: image of the world and music style. Odessa : Astroprint [in Ukrainian].
Sokol A.V. (1996). The Theory to music articulation. Editor Semenov Yu. Odessa, OKFA [in Russian].
The Philosophical dictionary (1987). Under edit. I.Frolov. 5-th edition. Moscow : Politizdat [in Russian].
Harlap M. (1972). National-Russian music system and problem of the origin of the music. The early forms art. Moscow, 221-270 [in Russian].
Shevchenko T.G. (2008). Itinerat player on a kind of lute. Doneck, TOV VKF BAO [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
