ОДЕСЬКА ФОРТЕПІАННА ШКОЛА В УКРАЇНСЬКОМУ МИСТЕЦТВІ ХХ – ХХІ СТОЛІТЬ

Автор(и)

  • Lilia Shevchenko Одеська національна музична академія ім. А.В. Нежданової, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2018.153118

Ключові слова:

одеська фортепіанна школа, регіональна культура, регіональний стильовий зріз в національному мистецтві, українське мистецтво, стиль в музиці.

Анотація

Метою  роботи є акцентуація вписаності фортепіанної стилістики піаністів Одеси в музику України, з урахуванням показних відмітних рис культурної типології міста за його роллю в культурному розкладі країни. Методологічною основою дослідження виступає інтонаційний музикознавчий підхід школи Б. Асафьєва [2] в Україні [1; 4], зміст якого визначається лінгвізованим ракурсом трактування музичних значеннєвостей, у тому числі це аналітично-структурний та стильово-порівняльний методи з вираженими герменевтично-інтерпретаційними тяжіннями, що склали предмет спеціальної розробки в концепції Б. Яворського [4]. Наукова новизна дослідження визначається опорою на оригінальну теоретичну ідею специфіки культурного Півдня у розкладі українського мистецтва, а також тим, що вперше у вказаному ракурсі аналізуються твори ряду одеських авторів, у тому числі В. Малішевського, К. Корчмарьова, К. Данькевича тощо. Висновки. Багатство аристократичної культури Одеси і визнаність її артистичних салонів склали грунт піаністичного модерна, який зумовив визнання, випереджаюче європейський і світовий успіх, таких митців як О. Скрябін, композитор і піаніст, а також композитор К. Шимановський. І ця лінія фортепіанного модерну об’єктивно живилася шопеністсько-моцартіанським витоком, складаючи стильово-світоглядальну альтернативу академічному мистецтву спадкоємців фортепіанного бетховеніанства. Обидві лінії піаністичного самоствердження Одеси зобов’язані довірі до «вітру змін», які проявлялися театрально-академічно в дотримуванні академічного рівняння на Бетховена і в проявах захоплення антиакадемічним мистецтвом спадкоємців салонного стилю Скрябіна. Відповідні педагогічні і виконавські вибори композицій названих величних представників новаційного мислення у ХІХ і ХХ сторіччях, Бетховена і Скрябіна, продиктували сторінки аналізів творів названих авторів, наявність композицій яких в піаністичному репертуарі склала ознаку належності до високих традицій мистецтва Південної Пальміри.

Біографія автора

Lilia Shevchenko, Одеська національна музична академія ім. А.В. Нежданової

                  кандидат педагогічних наук, доцент

Посилання

Андросова Д.В. Символизм и поликлавирность в фортепианном исполнительстве ХХ в. Монография. Одесса: Астропринт, 2014. 400 с.

Асафьев Б. Музыкальная форма как процесс. Москва-Ленинград: Музыка, 1971. 379 с.

Каминская-Маркова Е.Н. Методология музыкознания и проблемы музыкальной культурологии. К 50-летию педагогической деятельности. Одесса: Астропринт, 2015. 532 с.

Куземина Л. Исполнительская эстетика Б. Яворского. Москва: Композитор, 2000. 111 с.

Лю Бінцян. Веризм та його аналогії в музичному мистецтві Європи і Китаю. Автореферат канд.дисертації. Cпец. 17.00.03 – муз.мистецт. Одеса, 2006. 16 с.

Миронов В. В.Малишевский и Н. Огренич как выдающиеся музыкальные пассионарии Одессы. Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка. Луганськ, 2008. С. 238-247.

Одесская консерватория: забытые имена, новые страницы. / гл. ред. Н. Огренич, ред-сост. Е. Маркова. Одесса, ОКФА, 1994. 248 с.

Холопова В. Музыка как вид искусства. Москва: Научно-творч. центр «Консерватрия», 1994. 260 с.

Южный музыкальный вестник, 1915, №№ 8-9. – С.3-5 «О Скрябине»

Інтернет-ресурс URL: Dic.academie.ru / dic.nsf / dic_new_philosophy / 647

Аndrosсоva, D.V. (2014). Symbolism and polyclaviering in piano performance art XX c. Monograph. Astroprint [in Ukrainian].

Asafiev, B. (1971). Music form as process. Moscow-Leningrad: Muzyka [in Russian].

Kaminskaja-Markova, E.N. (2015). The methodology of musicology and problems music culturology. To fiftieth anniversary of creative activity. Odessa: Astroprint [in Ukrainian].

Kuzemina, L. (2000). Performance aesthetics of B. Yavorskij. Moscow: Komposytor [in Russian].

Lu Bincjang. (2011). Music-history typologys in art China and Evropy. Odessa: Astroprint [in Ukrainian].

Mironov, V. (2008). V.Malishevski and N.Ogrenich as prominent music carriers to passions of Odessa. The Problems to contemporaneity: culture, art, pеdаgоgy. Lugansk, 238-247 [in Ukrainian].

Odessa conservatoire: forgotten name, new pages (1994). N. Ogrenich (Ed.), E.Markova (Ed.). Odessa: OKFA [in Ukrainian].

Holopova, V. (1994). Music as type art. Moscow: Nauchno-tvorch.centr "Konservatoriya" [in Russian].

Iuzhnyi muzykalnyi vestnik (1915). Odessa, 8-9, 3-5 [in Russian].

Internet-resource. Retrieved from: Dic. academie.ru / dic.nsf / dic_new_philosophy / 647 [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-11-27

Номер

Розділ

Мистецтвознавство