РИТУАЛ В КУЛЬТУРІ ПOСTАВАНГАРДУ

Анотація

 Мета роботи – виявлення ритуальних коренів культурних акцій, у тому числі у складових сучасного музичного шкільного навчання й музичної творчості. Методологічна основа – розробки з теорії ритуалу Е.Дюркгейма, В.Топорова, В.Тернера й ін., у яких релігієзнавчий ракурс  аналізу культурних даностей здійнюється на основі комплексного підходу, із залученням компаративного, історико-описового  методів, які займають важливе місце в актуальних соціологічних узагальненннях. Наукова новизна. Уперше позиції ритуального культуротворення простежуються на матеріалах  заходів в сучасних освітніх і музично-освітніх установах.  Висновки. У виховному та освітньому процесі календарно сформована система звітів у загальноосвітній школі й академічних концертів у музичних навчальних закладах різних ступенів самою стабільністю хронології й емоційним забарвленням урочистості співвідноситься із ритуалами календарних свят у традиційному суспільстві. Ритуал Присвяти, що породив множинні форми обрядів  ініціації, простежується у структурі запроваджених святах Першого й Останнього дзвоників у  загальноосвітніх школах, а у музичних навчальних закладах − це Свята залучення в музиканти й урочисті завершальні акти, у яких змістом є зміна соціального статусу суб’єктів акції.  За цим перетворенням  соціального стану  стоїть  сакральна ідея Преображення, що керує  виховними  та освітніми зусиллями носіїв ритуалоподібних акцій в сучасному навчанні, відзначеного показовою для поставангарду дифузією традиційних видів діяльності та  спеціалізацій.