Інформаційні дослідницькі ресурси історико-культурної сфери в мережі інтернет
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2019.177734Ключові слова:
архів, веб-ресурс, Вікіпедія, дані, енциклопедія, документація, онлайн-сервіс, сайт, інформаційний ресурс, Інтернет, соціальне середовище.Анотація
Метою дослідження є аналіз інформаційних ресурсів мережі Інтернет та їх розподіл на категорії для забезпечення подальшого використання у вивченні явищ історико-культурної сфери. Методологія дослідження базується на застосуванні загальнонаукових та спеціальних методів пізнання, зокрема аналізу та синтезу, історико-порівняльний, ретроспективний, порівняльний, термінологічний аналіз та аналітичний моніторинг глобальних інформаційних сервісів. Наукова новизна роботи полягає у тому, що здійснено аналіз інформаційних ресурсів мережі Інтернет для документування історичних та історико-культурних процесів в Україні та світі, що надало можливість стверджувати, що Інтернет для науковців гуманітарної сфери, як нове інформаційне середовище, в якому розробляються основні напрямки розвитку вітчизняних ресурсів, повинен стати модерною джерельною базою. Висновки. У результаті проведеного дослідження доведено, що Інтернет став реальним інформаційним середовищем для вивчення явищ історії культури. Підкреслено, що стан ресурсів з вітчизняної історії та історії культури вимагає серйозного аналізу та повинен стати повноцінним джерелом для науковців. Інформаційні ресурси мережі Інтернет є зручним середовищем репрезентації та формування відповідних документів. Доведено, що найзручніше розглядати весь комплекс інформаційних ресурсів не тільки в залежності від форми подання історичних матеріалів в мережі Інтернет, але і від етапу дослідження. З кожним етапом дослідження (збір інформації по темі, робота з джерелами та літературою, аналіз матеріалів і апробація результатів) співвідносяться типи залучених ресурсів. Виявлено, що серед документаційних сервісів ключову роль на сьогодні відіграє Вікіпедія. У роботі оцінено вплив та значення Вікіпедії на суспільні процеси в галузі історії та історії культури. Акцентовано увагу на тому, що на сьогодні особливої ваги набувають архівні ресурси в мережі Інтернет, а особливо такі їх форми як бази даних з пошуковим апаратом, електронні довідники різноманітних жанрів і видів – путівники, фондові і тематичні каталоги тощо та цифрові зображення документів.
Посилання
Zhanna Myna. Exhibition and exposition activity using advanced information and advertising tools as a powerful way to popularize cultural values of the state: collective monograph / Zh.Myna, Т.Bilushchak, R.Melnyk; Problem space of modern society: philosophical-communicative and pedagogical interpretations Part I. Warsaw: BMT Erida Sp. z o.o, 2019. рр. 602–618.
Добровольська В.В. Вікіпедія як інструмент документування явищ соціально-культурної сфери. / В.В.Добровольська, А.М. Пелещишин // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. Київ, 2018. № 3. С. 82–87.
Е-архів Голодомору в Україні 1932-1933 років URL: Режим доступу: http://resource.history.org.ua/cgi-bin/ eiu/history.exe?&I21DBN=PRJ&P21DBN=PRJ&S21ST¬N=1&S21REF=10&S21FMT=prj_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01 =0&S21P02=0&S21¬P03=IDP=&S21STR=0000006. (дата звернення: квітень 2019).
Е-архів Михайла Грушевського. URL: Режим доступу: http://hrushevsky.nbuv.gov.ua. (дата звернення: квітень 2019).
Е-архів ОУН. Українська інформаційна служба – Лондоні. URL: Режим доступу: http://ounuis.info. (дата звернення: квітень 2019).
Е-архів Українського визвольного руху. URL: Режим доступу: http://avr.org.ua. (дата звернення: квітень 2019).
Е-архів Української військової місії у Польщі 1919-1932. URL: Режим доступу: http://archiwa.pilsudski.org/ inwentarz.php?nonav=0&nrar=701&nrzesp=7. (дата звернення: квітень 2019).
Жданович О.В. Дослідницькі ресурси історичної тематики в мережі Інтернет: створення та використання. URL: Режим доступу: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/...81/cgiirbis_64.exe? (дата звернення: квітень 2019).
Мина Ж.В. Колективне суспільне документування історичних процесів збройних формувань України періоду національно-визвольної революції 1917-1921 років в українській Вікіпедії / Ж.В.Мина, А.М. Пелещишин // Вісник НУ «Львівська політехніка» «Держава та армія». Львів, 2014. № 784.С.204‒214.
Мірошник Р.В. Інтернет-ресурси історії України в глобальній комп’ютерній мережі: особливості формування, інформаційне наповнення, проблематика (1991- 2010): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: спец. 07.00.01 „Історія України” [Електронний ресурс]. URL: Режим доступу: http:// www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi.../cgiirbis_64.exe?...2... (дата звернення: квітень 2019).
На сайті Інституту історії НАНУ відкрився розділ "Блоги". URL: Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/ short/2014/07/23/143821/. (дата звернення: квітень 2019).
Пелещишин А. Інтернет-джерела як засіб використання інформації для джерелознавців /А.Пелещишин, Т. Білущак // Науковий журнал з історії та архівознавства «Сумський історико-архівний журнал». Суми, 2016. № XXVI. С.16–24.
Українська Вікіпедія. URL: Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wik/Українська_Вікіпедія. (дата звернення: квітень 2019).
Myna, Zh.& Bilushchak, Т. & Melnyk, R.(2019). Exhibition and exposition activity using advanced information and advertising tools as a powerful way to popularize cultural values of the state: collective monograph. Problem space of modern society: philosophical-communicative and pedagogical interpretations, Part I, 602–618 [in English].
Dobrovolska, V. & Peleshchyshyn, А. (2018). Wikipedia as a tool of the documentation of phenomena of the social and cultural sphere. Visnyk Natsionalnoi akademii kerivnykh kadriv kultury i mystetstv, №3, 82-87 [in Ukrainian].
The e-archive of the Holodomor in Ukraine 1932-1933. Retrieved from http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history. exe?&I21DBN=PRJ&P21DBN=PRJ&S21ST-N=1&S21REF=10&S21FMT=prj_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01= 0&S21P02=0&S21¬P03=IDP=&S21STR=0000006. [in Ukrainian].
The e-archive of Mykhailo Hrushevskyi. Retrieved from http://hrushevsky.nbuv.gov.ua.
The OUN Archive in the Ukrainian Information Service (UIS) in London. Retrieved from http://ounuis.info. [in Ukrainian].
The e-archive of the Ukrainian Liberation Movement. Retrieved from http://ounuis.info. [in Ukrainian].
E-archive of the Ukrainian Military Mission in Poland in 1919-1932. Retrieved from http://archiwa.pilsudski.org /inwentarz.php?nonav=0&nrar=701&nrzesp=7. [in Ukrainian].
Zhdanovich, O.V. Research resources of historical topics on the Internet: creation and use. Retrieved from http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/...81/cgiirbis_64.exe? [in Ukrainian].
Myna, Zh. & Peleshchyshyn, А. (2014). The collective public documentation of historical processes of armed formations of Ukraine during the period of the national liberation revolution of 1917-1921 in Ukrainian Wikipedia. Visnyk NU «Lvivska politekhnika» «Derzhava ta armiia», 784, 204‒214 [in Ukrainian].
Miroshnik, R.V. Internet resources of the history of Ukraine in the global computer network: peculiarities of formation, information content, problems (1991-2010). Retrieved from http:// www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi.../cgiirbis_64.exe?...2... [in Ukrainian].
The section "Blogs" has been opened on the site of the Institute of History of the National Academy of Sciences of Ukraine. Retrieved from http://www.istpravda.com.ua/short/2014/07/23/143821/. [in Ukrainian].
Peleshchyshyn, А. & Bilushchak, Т. (2016). Internet-sources as a means of information usage for information source specialist. Naukovyi zhurnal z istorii ta arkhivoznavstva «Sumskyi istoryko-arkhivnyi zhurnal», XXVI, 16–24 [in Ukrainian].
Ukrainian Wikipedia. Retrieved from http://uk.wikipedia.org/wiki/ Ukrayinsʹka_Vikipediya. [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.