ВИДІННЯ РАДОСТІ У «ФАУСТ-СИМФОНІЇ» Ф. ЛІСТА ЯК ВТІЛЕННЯ ЕПОХАЛЬНОГО СИМВОЛУ РОМАНТИЗМУ

Abstract

Мета дослідження – виявлення «видіння Радості» у романтичному ідеалотворенні як історичній транс- формації концепції мистецтва І. Канта – Л. Бетховена від проторомантизму штюрмерів до романтичної Мрії, по- даної у ряді композицій різних авторів і спеціально у «Фауст-симфонії» Ф.Ліста. Методологічною основою роботи є герменевтичний метод аналізу артефактів і мислення у цілому, представлений у працях О. Лосєва, Б. Асаф‘єва, Б. Яворського  та  інших  авторів,  у  тому   числі   у   культурологізованому   музикознавстві   книг   О. Маркової, О. Муравської та їх вихованців. Наукова новизна зумовлена самостійністю підходу до розуміння смислу проекцій генія Л. Бетховена у творчі звершення романтичної доби, оригінальністю герменевтичного аналізу риторичних вимірів виразності творів Ф.Ліста та інших авторів. Висновки. Вперше у культурологічних і мистецтвознавчих до- слідженнях виділене кантіанство Л. Бетховена як змістовна ідея Преображення світу мистецтвотворенням в його романтичній символізації, в якій очевидним є зменшення соціального обґрунтування ідеального початку і нарос- тання риторичної умовності втілення, спрямованого до мрії-Марення символістів – на матеріалі бетховеніанства М. Глинки, Р. Вагнера, Г. Малера і спеціально виразності «Фауст-симфонії» Ф. Ліста. Остання подає Видіння жі- ночого початку світу як Радість-Втіху у вирії маскулінного дисгармонічного буття