ВИДІННЯ РАДОСТІ У «ФАУСТ-СИМФОНІЇ» Ф. ЛІСТА ЯК ВТІЛЕННЯ ЕПОХАЛЬНОГО СИМВОЛУ РОМАНТИЗМУ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2019.191380Abstract
Мета дослідження – виявлення «видіння Радості» у романтичному ідеалотворенні як історичній транс- формації концепції мистецтва І. Канта – Л. Бетховена від проторомантизму штюрмерів до романтичної Мрії, по- даної у ряді композицій різних авторів і спеціально у «Фауст-симфонії» Ф.Ліста. Методологічною основою роботи є герменевтичний метод аналізу артефактів і мислення у цілому, представлений у працях О. Лосєва, Б. Асаф‘єва, Б. Яворського та інших авторів, у тому числі у культурологізованому музикознавстві книг О. Маркової, О. Муравської та їх вихованців. Наукова новизна зумовлена самостійністю підходу до розуміння смислу проекцій генія Л. Бетховена у творчі звершення романтичної доби, оригінальністю герменевтичного аналізу риторичних вимірів виразності творів Ф.Ліста та інших авторів. Висновки. Вперше у культурологічних і мистецтвознавчих до- слідженнях виділене кантіанство Л. Бетховена як змістовна ідея Преображення світу мистецтвотворенням в його романтичній символізації, в якій очевидним є зменшення соціального обґрунтування ідеального початку і нарос- тання риторичної умовності втілення, спрямованого до мрії-Марення символістів – на матеріалі бетховеніанства М. Глинки, Р. Вагнера, Г. Малера і спеціально виразності «Фауст-симфонії» Ф. Ліста. Остання подає Видіння жі- ночого початку світу як Радість-Втіху у вирії маскулінного дисгармонічного буттяDownloads
Published
Issue
Section
License
Authors who publish with this journal agree to the following terms:
1. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
2. Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
3. Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).