МУЗИЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ: ДОСВІД ТЕОРЕТИЧНОГО АНАЛІЗУ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2019.191780Abstract
Мета роботи – на основі узагальнення сутнісних характеристик «середовища» як універсальної категорії різних галузей наукових знань, надати визначення поняття «музичне середовище». Методологія дослідження базується на застосуванні компаративного, теоретичного, аналітичного методів, а також загальнонаукових підходах зіставлення, систематизації та узагальнення, які дають змогу комплексно вивчити предмет дослідження. Наукова новизна полягає у введенні в науковий обіг нової дефініції. Висновки. Музичне середовище є універсальним поняттям, оскільки охоплює всі компоненти процесу творення звукового музичного простору та його сприйняття. Музичне середовище становить цілісний феномен, основою якого є музична діяльність. Складна багаторівнева структура, організована за принципом взаємозвʼязку, взаємозалежності та взаємообумовленості елементів, дозволяє прирахувати музичне середовище до системних явищ. Загалом, під музичним середовищем розуміється звукове оточення індивіда, що формується в процесі музичної діяльності і охоплює всі її складові: творчість, виконавство, розповсюдження та сприйняття. Воно обумовлюється часо-просторовими чинниками та динамікою соціальних змін.
Downloads
Published
Issue
Section
License
Authors who publish with this journal agree to the following terms:
1. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
2. Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
3. Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).