ФЕНОМЕНОЛОГІЧНІСТЬ РИТУАЛУ У ВИБУДОВІ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2019.191802Keywords:
ритуал, ритуал як культуротворчий чинник, культурні цінності, культ.Abstract
Мета роботи – виявлення ритуальних стимулів культурних акцій, в активізації культурно-творчих виявлень, у виробленні типологій артефактів як цінностей культурного вжитку у постмодерновому культурному середовищі. Методологія дослідження носить культурологічний, комплексний, міждисциплінарний характер і містить такі методи: системний та порівняльний аналіз; суттєвим також є комплексний підхід, обумовлений ритуальною основою культурних процесів. Наукова новизна: введено в науковий обіг поняття ритуалознавства в розширеному, науково-актуальному значенні, виходячи зі складеної практики називати цим терміним прикладну обрядоспрямовуючу частину Вед [25]. Висновки. Символічність форм європейського мистецтва і ритуалізація творчого акту, що уникає авторської унікальності вираження, утворює спеціальний предмет аналізу, що здійснюється на навчально-методичному і творчо-презентативному матеріалі. Таким чином, цінності людського буття зосереджені в троїчних розрізненнях духовного – мистецько-творчого – матеріального, що складає аналогію богословьскій тріаді Дух-душа-тіло/матерія. Феноменологічний принцип ритуалу і ритуаліки базується на зростанні соціальної затребуваності і значущості поза свідомості раціональних вимірів дій і вчинків, за якими стоїть і «релігійний інстинкт» як відміченість «людської породи», і матеріалізація цієї відміченості.
References
Література
Байбурин А. К. Ритуал в традиционной культуре. Структурно-семантический анализ восточнославянских обрядов. Санкт-Петербург, 1993. 253 c.
Богораз В. Эйнштейн и религия. Mосква-Петроград: Издательство Л. Д. Френкель, 1925. 53 с.
Геннеп А. ван. Обряды перехода: Систематическое изучение обрядов. Москва: Восточная литература, 2002. 217 с.
Дюркгейм Э. Элементарные формы религиозной жизни. Тотемистическая система в Австралии. (Введение, Глава 1.). Мистика. Религия. Наука. Классики мирового религиоведения. Антология. Москва:
Издательский дом "Дело" РАНХиГС, 1998. 174-230 с.
Коллинз Р. Четыре социологических традиции. Москва: Территория будущего, 2009. 320 с. С. 192.
Куницина В. Межличностное общение. Учебник для вузов. Санкт-Петербург: Издательство Питер, 2001. 535с.
Леви-Брюль Л. Сверхъестественное в первобытном мышлении . Леви – Брюль. Москва: Педагогика-Пресс, 1999. 608 с.
Леви-Стросс К. Мифологики. В 4-х томах. Т.1. Сырое и приготовленное. Москва – Санкт-Петербург: Университетская книга, 1999. 406 с. (Книга света).
Лосев А. Знак. Символ. Миф. Москва: МГУ, 1982. 480 с.
Лоренц К. Агрессия: так называемое зло. Москва: Наука, 1994. 246 с.
Лотман Ю. Типология культуры. К проблеме типологии культуры. Учен. зап. Тарт. гос. ун-та. 1967. Вып. 198. 30-38 с.
Советский энциклопедический словарь. Москва: Сов.энциклопедия. 1984. 1599 с.
Пропп В. Исторические корни волшебной сказки. Москва: Худ.литература, 1946. 347 с.
Розов А. Посткультура и высшая мера гуманитарной самозащиты / А. Розов. Москва: 2008. 101 с.
Тайлор Э. Первобытная культура. Москва: Издат.полит.лит., 1989. 573 с
Топоров В. О ритуале. Введение в проблематику. Архаический ритуал в фольклорних и раннелитературных памятниках. Москва: 1988. С. 26-48.
Тэрнер В. Символ и ритуал. Москва: Наука. 1983, 277 с.
Флоренский П., свящ. Столп и утверждение истины. Опыт православной двенадцати письмах / П. Флоренский // Столп и утверждение истины. Т.1. Москва : Правда, 1990. С. 3–493.
Фюстель де Куланж Н.Д. Древний город / Переводчик: Игоревский Л.А. Москва, Издательство: Центрполиграф, 2010. 413 с. С. 34
Юрий М. Социология культуры . Киев: Кондор, 2006. 304 с.
Goode, 1951, p.15
Howells, 1948, р. 20
Moschinsky, 1934, I,s.268.
Thumwald, 1951, S. 408
Веданта URL: https:/ru.wikipedia.org/wiki/ Веданта
Downloads
Published
Issue
Section
License
Authors who publish with this journal agree to the following terms:
1. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
2. Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
3. Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).