ДИЗАЙН ВИСТАВКОВИХ ЕКСПОЗИЦІЙ У СУЧАСНІЙ ПРОЕКТНО-ХУДОЖНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2020.196578Keywords:
експозиція, виставковий дизайн, предметно-просторове середовище, культуркомунікативний простір.Abstract
Мета роботи. Дослідження пов’язане з визначенням основних складових виставкового дизайну та новітніх технологій, які використовуються у організації виставкових просторів. Метою даної роботи є з’ясування ролі дизайну виставкових експозицій у проектно-художній діяльності. Методологія. Для дослідження концепту «виставковий дизайн» було використано загальнонаукові методи: аналіз і синтез, індукцію і дедукцію, опис. Метод системно-функціонального аналізу допоміг дослідити дане явище у взаємозв’язку з іншими галузями дизайну: архітектурою, дизайном інтер’єрів, графічним дизайном, середовищним дизайном. Міждисциплінарний та компаративний підходи спонукали до об’єднання різних концепцій для визначення місця виставкового дизайну в інформаційно-комунікативному просторі сучасного суспільства. Провідними для дослідження виставкового дизайну стали герменевтичний та феноменологічний методи. Наукова новизна. Вперше здійснено ґрунтовне дослідження концепту «виставковий дизайн» та з’ясовано його роль і функції у сучасному суспільстві. Наведені приклади показують, що виставкова експозиція візуалізує і демонструє економічні та культурні досягнення однієї чи кількох країн. Висновки. Реалізація міждисциплінарного підходу до створення проекту виставки дає можливість передавати інформацію на декількох рівнях. Виставковий дизайн є синтезом усіх видів дизайну – архітектурного, середовищного, промислового, ландшафтного, графічного. Завдяки дизайну виставка інтегрується у дизайн інтер’єрів та архітектуру оточуючого середовища, стає способом просування товарів народного споживання і художніх творів.
References
Бондаренко Б. К. Дизайн предметно-просторового середовища автоцентрів як носіїв ідентичності корпоративних брендів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мист.: 17.00.07. Харків, 2015. 20 с.
Брижаченко Н. С. Інтерактивність як чинник формування дизайну сучасного громадського інтер’єру: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мист.: 17.00.07. Харків, 2016. 20 с.
Герчанівська П. Е. Українська народна культура: християнський вимір: монографія. Київ : Університет «Україна», 2011. 426 с.
Даниленко В. Дизайн України у світовому контексті художньо-проектної культури : монографія. Харків : ХДАДМ; Колорит, 2005. 224 с.
Коваль Л. М. Принципи формування дизайну предметно-просторового середовища засобами LED-технологій: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мист.: 17.00.07. Харків, 2012. 20 с.
Лоренц Я., Сколник Л., Бергер К. Дизайн выставок: практическое руководство; пер. с англ. П.В. Кодо-лова. М. : АСТ: Астрель, 2008. 256 с.
Майстровская М.Т. Музейная экспозиция (теория и практика, искусство экспозиции). Москва: Аст-рель, 1997. 289 с.
Оленіна О. Ю. Трансформації мистецтва в комунікативній культурі соціуму: монографія. Харків, 2010. 256 с.
Свірко В. О., Бойчук О. В., Голобородько В. М., Рубцов А. Л. Дизайнерська діяльність: стан і перспек-тиви. Інформаційно-методичне видання. Київ: УкрНДІ ДЕ, 2014. 171 с.
Полисевич Р. Український стенд на Dutch Design Week http://royaldesign.ua/ru/ukranskiy-stend-na-dutch-design-week.bXvGD/ (дата звернення: 18.03.2019)
Downloads
Published
Issue
Section
License
Authors who publish with this journal agree to the following terms:
1. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
2. Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
3. Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).