ОСОБЛИВОСТІ РЕЛЕВАНТНОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ ЕКРАНІЗАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2020.196580Keywords:
"пряма" екранізація, "авторська", екранізація, фільм за мотивами, ігрове кіноAbstract
Мета дослідження – виявлення характерних рис української екранізації в період 70-х років ХХ століття шляхом дослідження питань, пов’язаних з встановленням взаємозв’язку між фільмом та літературним першоджерелом; визначення міри залежності відмінностей фільму від твору письменника, а також ступінь релевантності, відповідності книги і фільму. Методологічною основою дослідження є герменевтичні інтерпретації, що базуються на порівняльному аналізі ігрових фільмів з літературними першоджерелами, які лягли в основу екранізацій. Предметом дослідження стали фільми "Овод" М. Мащенка, "Лісова пісня. Мавка" Ю. Іллєнка та "Чорна курка та Підземні жителі" В. Греся. Наукова новизна полягає у відкритті принципових моментів концептуальних змін в умовах перекладу літературних творів на мову кіно. На матеріалі українських екранізацій певного історичного періоду, який виявився не достатньо охоплений науковими розвідками, проведені дослідження особливостей трансформації твору з одніє мовної системи в іншу. Висновки. Визначена релевантність українських екранізацій своїм першоджерелам. Простежені змістові трансформації літературних творів, які автономізувалися в самозначущі креативні елементи емблематичних кінотворів вітчизняних режисерів. Запропоновано класифікацію видів екранізації, які умовно можна позначити як "пряма екранізація", "авторська екранізація" та "за мотивами". Встановлено, що на інтерпретацію тлумачення літературної першооснови впливають такі чинники, як особисте авторське розуміння теми та ідеї твору, вплив історичного періоду, в момент якого створюється фільм, соціальні тенденції, що відбуваються в суспільстві та активне звернення до елементів національних традицій як складових для формування естетичних запитів репіцієнтів певної доби.References
Бабишкін О. Українська література на екрані : Літературно-критичний нарис. Київ: Радянський пись-менник, 1966. 199 с.
Брюховецька Л. І. Режисура Юрія Іллєнка. Кіно-театр. 2006. No 2. С. 49–55.
Буряк Б. С. За законами краси. Київ: Дніпро, 1967. 260 с.
Буряк Б. С. Прогрес і світ прекрасного: Літературно-критичні статті. Київ: Радянський письменник, 1974. 359 с.
Вартанов А. Образы литературы в графике и кино. Москва: Акад. наук СССР. Ин-т истории искусств, 1961. 312 с.
Демин В. П. Позиция дебютанта. Кинопанорама. 1977. Вып. 2. C. 60–91.
Лессінг Г. Лаокоон / Г. Лессінг; пер. з англ. Є. Попович. – К. : Мистецтво, 1968. – 290 с.
Мусієнко О. С. Кінематограф Юрія Іллєнка: всі барви світу. Культура і життя. 2006. No 37. С. 2.
Мусієнко О. C. Телеекранізація. Яка вона? Культура і життя. 1976. 17 жовтня. С. 4.
Погрібна Л. З. Твори М. Коцюбинського на екрані. Київ : Наукова думка, 1971. 157 с.
Сергеев Е. Перевод с оригинала: Телеэкранизация русской литературной классики. Москва: Искус-ство, 1980. 200 c.
Стех М-Р. Фільм "Лісова пісня. Мавка" – неповторна творча візія Юрія Іллєнка // електрон. вид. Zik.ua. 05.03.2018. URI: https://www.zik.ua/news/2018/03/05/marko_r_steh_film_lisova_pisnya_mavka__svoierid a_nepovtorna_tvorcha_1278723 (дата звернення: 10.08.2019).
Тынянов Ю. Поэтика. История литературы. Кино. Москва: Наука, 1977. 575 с.
Downloads
Published
Issue
Section
License
Authors who publish with this journal agree to the following terms:
1. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
2. Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
3. Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).
