АНСАМБЛЕВО-ВИКОНАВСЬКІ ЗАВДАННЯ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ОБРАЗУ ТАНЦЮ В ІНСТРУМЕНТАЛЬНІЙ МУЗИЦІ

Автор(и)

  • Yuri Scherbakov кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри концертмейстерства Одеської національної музичної академії, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2015.138437

Ключові слова:

образ танцю, ритм, рух, виконавська інтерпретація, сюїта

Анотація

У статті розглядається та визначається коло ансамблево-виконавських завдань, спрямованих на інтерпретацію образу танцю. На прикладі сюїт для двоклавірного дуету українських та зарубіжних композиторів (М. Скорик, Ж. Колодуб, А. Казелла, Е. Шабріє та ін.) виявляється значення музично-інструментальних виразових засобів (темпо-ритмічна організація, агогічна характерність, динаміка виконання) у втіленні танцювальної ідеї. Пропонується до розгляду поняття "модус виконавської дансантності" як особливий виконавський стан під час ретрансляції ансамблем піаністів образу танцю.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-08-25

Номер

№ 4 (2015)

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.