ОБРАЗ ГЕОРГІЯ ПЕРЕМОЖЦЯ У ВІЗАНТІЙСЬКІЙ ТА КИЄВОРУСЬКІЙ ІКОНОГРАФІЇ

Автор(и)

  • Ludmila Usikova аспірантка кафедри філософії та культурології Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т. Г. Шевченка, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2015.138444

Ключові слова:

мистецтво Київської Русі, історія української естетичної думки, естетика іконопису, естетична транспозиція, ісихазм, "умна" молитва, Георгій Переможець

Анотація

Стаття стосується впливу ісихастської традиції (через естетичну транспозицію ісихастських ідей) на розвиток давньоруської іконописної спадщини (на прикладі іконографічного образу Георгія Переможця). Мотив Юрія Змієборця - це цілий культурний комплекс, що включає до себе: міфи і сказання, билини, іконографію (фрески, ікони, монети, скульптури), житійні й літургійні тексти, світську літературу, офіційний церковно-державний культ. Образ Св. Юрія Переможця належить до іконографічного втілення доблесті, мужнього життєстійкого характеру. Він є образом вічного православного воїнства, опоетизований в мистецьких школах Київської Русі. 

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-08-25

Номер

№ 4 (2015)

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.