ХІЛАНДАРСЬКІ ЗІБРАННЯ ТА УКРАЇНСЬКА РУКОПИСНА СПАДЩИНА – УНІКАЛЬНІ ЯВИЩА УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2016.138503Ключові слова:
Хіландар, слов’янські (кириличні) та українські рукописи, семіотикаАнотація
Мета дослідження полягає у виявленні серед слов’янського масиву рукописної спадщини українських автентичних зразків на прикладі рукописного зібрання монастиря Хіландар, що на Святій Горі Афон. Стаття відповідає методології культурологічних та історичних досліджень, а також релігієзнавчих досліжень на основі вивчення семіотики культури. Застосовано такі методи дослідження: історичний – у дослідженні самого монастиря та колекції, що в ньому зберігається; компаративний – для виявлення рукописних зразків. Також введено до наукового обігу систему методів із семіотики, що є основою виявлення рукописних зразків, які належать до конкретної культурної традиції. Наукова новизна роботи полягає у виявленні забутих та раніше не відомих пам’яток рукописної спадщини української культури та введення їх в науковий обіг. Висновками є твердження, що серед слов’янських рукописних колекцій, зокрема зібрання монастиря Хіландар, присутні зразки, що належать до українських культурних традицій. Вони часто приховані за іншими назвами, потребують ретельного наукового дослі-дження та, можливо, повернення в Україну.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.