СЕМІОТИЧНЕ РОЗУМІННЯ КАТЕГОРІЇ «ЗНАК» У КОНТЕКСТІ РАННЬОСЕРЕДНЬОВІЧНОГО ДИСКУРСУ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2016.138549Ключові слова:
семіотика, знак, символ, значення, семіозисАнотація
Мета роботи. Дослідження пов’язане з пошуком семіотичного розуміння категорії «знак» у контексті ран- ньосередньовічного дискурсу. Попри ґрунтовний шар наукових досліджень творчості видатного християнського філософа св. Аврелія Августина Блаженного, знакова доктрина мислителя, розосереджена у різних трактатах, зали- шається маловивченою. Методологія дослідження полягає у застосуванні аналітичного методу, завдяки чому було виявлено основні концептуальні положення знакової теорії. Зазначений метод дав змогу проаналізувати та узага- льнити глибокі умовиводи теолога, що сприяли формуванню структурованого знання про знаки, яке й до сьогодні не втратило своєї актуальності. Наукова новизна полягає у виокремленні семіотичного розуміння категорії «знак» у контексті знакової доктрини блж. Августина. Аналіз та порівняння різних думок мислителя дав можливість з’ясу- вати, що знак мислився не тільки як інструмент інтерпретації Святого Письма, а й набув значення універсальної сутності, за допомого якого відбувалося пізнання світу. Висновки. Осмислення основних положень знакової теорії блж. Августина дає підстави стверджувати, що саме у трактатах мислителя було вперше в історії західноєвропейської ранньосередньовічної думки заявлено суто семіотичне розуміння категорії «знак», що залишалося практично єдиним майже до кінця XVII ст. Розмежування речей на природні та дані дало змогу мислителю здійснити розподіл Буття на культурне і природне, вказати на те, що будь-яка річ функціонує як знак, якщо у процесі її сприйняття відбувається усвідомлення чогось ще, крім неї самої.##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.