Специфіка композиторської інтерпретації у трилогії вокальних балад Шан Деї за мотивами прозаїчних творів Лу Сіня

Автор(и)

  • Khe Tsao Харківська державна академія культури, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2016.138985

Ключові слова:

двофазний вид композиторської інтерпретації, балада-портрет, вокальний цикл, китайська aria-buffa, гімнічно-одичний стиль

Анотація

Мета дослідження – встановити специфіку композиторської інтерпретації літературного прообразу в трилогії вокальних балад-портретів Шан Деї за мотивами прозових творів Лу Сіня. Методологія дослідження базується на порівняльному аналізі, зумовленому вирішенням завдання виявлення специфіки композиторської інтерпретації літературного першоджерела, жанрово-стильового аналізу, що дозволяє визначити жанрово-стильові основи творів. Наукова новизна дослідження полягає у: встановленні жанрової специфіки вокальних балад Шан Деї за мотивами творів Лу Сіня; трактуванні трилогії балад як вокального циклу; осмисленні двохфазного виду художньої інтерпретації літературного першоджерела в музично-словесному творі. Двофазність полягає у випередженні композиторського прочитання першоджерела його прозаїчним перевикладенням. Повісті Лу Сіня "згорнуті" Шо Юн Чао у мініатюри, що зберігають пам’ять монументального прообразу в деактуалізації сюжетно-фабульної основи. Виникає союз двох суб’єктів, що інтерпретують – літератора і композитора. Про єдність вокального циклу (умовно названий "Лу Сінь та його герої") засвідчує приналежність його "частин" до жанру балади, яка має ознаки портрету, наскрізні змістовні лінії розвитку. Перші дві балади створені за мотивами творів Лу Сіня, третя – гімн письменнику. Портрети персонажів Лу Сіня змінює образ легендарного письменника. Безумство, представлене у музичному портреті Хіан Лінь у "прихованому" вигляді, стає "дійсним" у баладі, що втілює образ Ай-Кью, й сягає кульмінаційного втілення; у фіналі Лу Сінь постає як борець із безумством, що охопило суспільство. Об’єднує балади тема "герой і його оточення": від фатальної байдужості, яка призводить до загибелі героїні першої балади, крізь показ руйнівної агресивності натовпу – в другій; Шан Деї переходить до втілення захопленого поклоніння нащадків Лу Сіню – "національній душі" Китаю. Висновки. Вокальним баладам Шан Деї властиві риси оперності, театральності, вихід за межі традиційних для мистецтва Китаю тематики і семантики, художнє тлумачення філософської концепції "краси в мовчазності" у баладі-портреті "Хіан Лінь", втілення комічного змісту в "Ай-Кью", гімнічно-одичного – в "Ах, Лу Сінь!".

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-10-21

Номер

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення