ФЕНОМЕН СМЕРТІ І ПОШУК ТРАНСЦЕНДЕНТНОГО ВИМІРУ В ЕКЗИСТЕНЦІЙНІЙ КУЛЬТУРІ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2018.147132Ключові слова:
страх, смерть, свобода, ніщо, екзистенція, свідомість, буття, онтологія, самотрансценденція.Анотація
Мета дослідження – розглянути феномен смерті в екзистенційному вимірі, який є одним з найважливіших детермінантів людської поведінки та способів самовизначення людиною свого буття. Методологія. У статті розглядається феномен смерті в контексті пошуку людиною автентичного існування. Страх смерті описується як емоція, яка важлива для запобігання небезпек, тому автори використовували герменевтичну методологію та антропологічний інтегративний підхід при проведенні дослідження. Ця тематика детально була розроблена в рамках філософії екзистенціалізму, де вважається, що саме усвідомлення обмеженості людського життя сприяє пошуку сенсу життя і спонукає людину до різних спроб подолати страх смерті, зокрема, через звернення до трансцендентного як одного зі способів, характерного в сучасній західній культурі. В рамках цієї культури смерть окреслює звичний спосіб існування людини і є для неї певним випробування. Наукова новизна. На підставі компаративістського аналізу різних рівнів людського буття (біовітальний, психовітальний, екзистенціальний та соціальний) зроблено узагальнення щодо специфіки екзистенціального рівня, де відбувається «прорив» до трансцендентного, «справжнього» існування людини. Також доведено, що зіткнення зі смертю, як і будь-яке явище в людському світі, є, по суті, амбівалентним, а тому може викликати різні реакції: від спротиву і неприйняття до схвалення і культивування. Висновки. Автори роблять висновок, що невідворотність смерті в поєднанні з невизначеністю, що стає характерною ознакою доби постмодерну, породжує в людини не лише страх, а й спонукає її до інтенсивної і потужної внутрішньої роботи, яка піднімає її на рівень трансценденції. Cтрах смерті трактується як результат схильності людини до втечі від свободи, унаслідок чого відбувається відчуження від істинного буття.
Посилання
Бауман З. Текучая современность. Пер. с англ. под ред. Ю. В. Асочакова/ З. Бауман. — СПб. : Питер, 2008. — 240 с.
Вилюнас В. К. Психология эмоциональных явлений / В. К. Вилюнас. – Москва : Издательcтво Мос-ковского университета, 1976. – 143 с.
Вундт В. Введение в философию / В. Вундт. – М.: ЧеРо, Добросвет, 1998. – 354 с.
Вундт В. Элементы психологии народов. Основные черты психологической истории развития человечества / В. Вундт. – СПб. : Питер, 2001. – 159 с.
Громов В. Є. Метафизика смертной казни. Антропологические исследования. /Вип 11. – 2017. – С. 88-95.
Джемс В. Психология / В. Джемс. – М. : Педагогика, 1991. – 367 с.
Ghosh S. Neuronal encoding of the switch from specific to generalized fear / S. Ghosh, S. Chattarji // Nature Neurosci. – 2015, № 18, С. 112–120.
Do-Monte F. H. A temporal shift in the circuits mediating retrieval of fear memory / F. H. Do-Monte, K. Quinones-Laracuente, G. J. Quirk // Nature. – 2015, № 519. – P. 460–463.
Lacan J. La topologie et le temps. Séminaire 1978—1979/ J. Lacan. — Paris: A.L.I. , 1979. – 265 p.
Марсель Г. Иметь или Быть / Г. Марсель. – Новочеркасск : Сагуна, 1994. – 160 с.
Маслоу А. Психология бытия / А. Маслоу. – М. : Рефлекс-Бук ; К. : Ваклер, 1997. – 300 с.
Milad Nazarzadeh. The Relationship Between Religious Attitudes, Fear of Death and Dying with General Health Condition: A Survey in College Students / Nazarzadeh M., Sarokhani M., Sayehmiri K. // Journal of Religious and Health. – 2015, № 5, pp. 1672 –1680.
Philip Tovote. Neuronal circuits for fear and anxiety / P. Tovote, J. P. Fadok, A. Lüthi // Nature Reviews Neuroscience. – 2015, № 16. – P. 317–331
Robert J. Kastenbaum. Death, Society, and Human Experience / Robert J. Kastenbaum. – NY, 2016. – 503 p.
Samson A. C. Teasing, ridiculing and the relation to the fear of being laughed at in individuals with Asperger’s syndrome / A. C. Samson, O. Huber, W. Ruch // Journal of Autism and Developmental Disorders. – 2011. Vol. 41, № 4. – P. 475–483.
Щербатых Ю. В. Психология страха / Ю. В. Щербатых. — М.: ЭКСМО, 2000. — 413 с.
Элизабет Кюблер-Росс. О СМЕРТИ И УМИРАНИИ / Издательство "София", 2000. – 110 с.
Ялом И. Экзистенциальная психотерапия / И. Ялом. – М., 2000. – 576 с.
Bauman Z. (2011). Tekuchaya sovremennost. SPb.: Piter [in Russian].
Vilyunas V. K. (1976). Psihologiya emotsionalnyih yavleniy. Eksperimentalnaya psihologiya. Moscow [in Russian].
Vundt V.(1998). Vvedenie v filosofiyu. Moscow: Dobrosvet [in Russian].
Vundt V. (2001). Elementyi psihologii narodov. Osnovnyie chertyi psihologicheskoy istorii razvitiya chelovechestva. SPb. : Piter [in Russian].
Gromov V. E.(2017). Metafizika smertnoy kazni. Antropologicheskie issledovaniya [in Russian].
Dzhems V. (1991). Psihologiya. Moscow: Pedagogika [in Russian].
Ghosh S. (2015). Neuronal encoding of the switch from specific to generalized fear. Nature Neurosci [in English].
Do-Monte F. H. (2015). A temporal shift in the circuits mediating retrieval of fear memory [in English].
Lacan, Jacques (1979). La topologie et le temps Paris [in French].
Marsel G. (1994). Imet li Byit.Novocherkassk :Saguna [in Russian].
Maslou A. (1997). Psihologiya byitiya. Moscow: Refleks-Buk [in Russian].
Milad Nazarzadeh (2015). The Relationship Between Religious Attitudes, Fear of Death and Dying with General Health Condition: A Survey in College Students. Journal of Religious and Health. [in English]
Philip Tovote (2015). Neuronal circuits for fear and anxiety . Nature Reviews Neuroscience [in English].
Robert J. Kastenbaum (2016). Death, Society, and Human Experience [in English].
Samson A. C. (2011). Teasing, ridiculing and the relation to the fear of being laughed at in individuals with Asperger’s syndrome.Journal of Autism and Developmental Disorders, 41, 475–483 [in English].
Scherbatyih Yu. (2000). V. Psihologiya strahа Moscow: EKSMO [in Russian].
Elizabet Kyubler-Ross. (2001). O SMERTI I UMIRANII. Moscow:Sofiya [in Russian].
Yalom I. (2000). Ekzistentsialnaya psihoterapiya. Moscow [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
