Музика для духових інструментів соло в епоху класицизму (на прикладі Сонати a-moll для флейти соло К.-Ф.-Е. Баха)
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2018.162595Ключові слова:
композитор, виконавець, духове соло, твір, концерт, соната, класицизм, інструментАнотація
Метою статті є виявлення найбільш характерних рис одноосібного духового виконавства в музиці епохи кла-сицизму, періоду від середини ХVІІІ – до початку ХІХ століть. Ціллю публікації є також проведення аналізу Сонати a-moll для флейти соло К.-Ф.-Е. Баха, на основі якого досягається розкриття специфіки духового соло означеного періо-ду. Методологія дослідження духової індивідуальної практики соло засновується на порівняльному методі, що має виявлення у співставленні сольних творів із супроводом оркестру та духової музики соло; на історичному підході, який робить можливим дотримання хронологічних рамок задля дослідження відповідних фактів та явищ, а також у викорис-танні виконавського аналізу (вивчення Сонати a-moll для флейти соло К.Ф.Е. Баха) та системно-комплексного методу (цілісне опрацювання характерологічних складових духового соло). Новизна статті зумовлюється зверненням до од-ноосібного виконавства на духових інструментах у часи музичного класицизму, а саме в період, коли великого розвитку досягає сольне виконавство із супроводом оркестру та ансамблева й оркестрова практики сфери духового академічно-го виконавства. Висновки розкривають пріоритетність імпровізаційного характеру одноосібного духового виконавства і музиці класицизму, із максимальним заглибленням в особистісно-індивідуальний світ артиста-соліста. Величезні на-дбання художньої практики соло на духових академічних інструментах, ствердженні передусім у часи музичного Баро-ко (Й.-С. Бах, Г.Ф. Телеман), у більшій мірі залишаються осторонь від масштабних еволюційних процесів європейської музично-виконавської культури періоду епохи музичногокласицизму.
Посилання
Апатский В.Н. История духового музыкально-исполнительского искусства / В.Н. Апатский. – К. : "Задруга”, 2010. – 320 с.
Апатский В.Н. Актуальные проблемы духового музыкально-исполнительского искусства / В.Н. Апатский. – К. : "Задруга", 2013. – 588с.
Должиков Ю. Пьесы для флейты соло / Ю. Должиков. – М. : Музыка, 1980. – 40с.
Друскин М.С. Иоганн Себастьян Бах : [Монография] / М.С. Друскин. – М. : Музыка, 1982. – 383с.
Карпяк А.Я. Концепційні засади художнього мислення сучасного флейтиста : [Монографія] / А.Я. Кар-пяк. – Львів : Наукове товариство ім. Т.Г. Шевченка, 2013. – 378с.
Карпяк А.Я. Жанр флейтового концерту у творчості австрійських та італійських композиторів – сучас-ників В.А. Моцарта / А.Я. Карпяк // Історія становлення та перспективи розвитку духової музики в контексті націо-нальної культури України та зарубіжжя. – В. 8. – Рівне : Волинські обереги, 2016. – С.8–14.
Качмарчик В.П. Немецкое флейтовое искусство ХVІІІ – ХІХ вв. : [Монография] / В.П. Качмарчик. – Донецк : Юго-Восток, 2008. – 311с.
ЛевинС. Духовые инструменты в истории музыкальной культуры. Ч.І./ С.Левин.–Л.: Музыка,1973.–264с.
Маркова Е.Н. Понятийная триада в определении предмета культурологии, семиотики и искусствознания / Е.Н.Маркова//МистецькаосвітавкультурномупросторіУкраїниХХІстоліття.–К.:НАКККіМ,2015.–С.11–14.
Усов Ю. История зарубежного исполнительства на духовых инструментах / Ю. Усов. – М. : Музыка, 1989. – 207с.
Громченко В. Музика для інструмента соло: витоки становлення жанру (на прикладі виконавства на духовихінструментах)//Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. Київ: Міленіум,2013. №3. С. 122-126.
Apatskij, V.N. (2010). History of wind musical performance art. Kiev: Zadruga [in Russian].
Apatskij, V.N. (2013). Actual problems of wind musical performance art. Kiev: Zadruga [in Russian].
Dolzhikov, Ju. (1980). Pieces for flute solo. Moskva: Muzyka [in Russian].
Druskin, M.S. (1982). Johann Sebastian Bach. Moskva: Muzyka [in Russian].
Karpyak, A.Ya. (2013). Conceptual foundations of artistic thinking of modern flutist. L`viv: Naukove tovary`stvo im. T.G. Shevchenka [in Ukrainian].
Karpyak, A.Ya. (2016). The genre of the flute concert in the works of Austrian and Italian composers-contemporaries V.А. Mozart. Istoriya stanovlennya ta perspekty`vy` rozvy`tku duxovoyi muzy`ky` v konteksti nacional`noyi kul`tury` Ukrayiny` ta zarubizhzhya, 8–14 [in Ukrainian].
Kachmarchik, V.P. (2008). German flute art of the XVIII – XIX centuries. Doneck: Jugo-Vostok [in Russian].
Levin,S.(1973). Wind instruments in the historyofmusicalculture.Leningrad:Muzyka[in Russian].
Markova, E.N. (2015). The conceptual triad in defining the subject of cultural studies, semiotics and art history. My`stecz`ka osvita v kul`turnomu prostori Ukrayiny` XXI stolittya, 11–14 [in Russian].
Usov, Ju. (1989). The history of foreign performance on wind instruments. Moskva: Muzyka [in Russian].
Gromchenko, V. (2013). Music for the instrument solo: the origins of the formation of the genre (on an example of performance on wind instruments). Visnyk Natsionalnoi akademii kerivnykh kadriv kultury i mystetstv. Kyiv: Milenium, 3, 122-126 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.