ПРИДВОРНА КУЛЬТУРА ВІЗАНТІЇ В ПОЛІТИКО-ДУХОВНОМУ ВИМІРІ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2020.219127Ключові слова:
Візантійська імперія, християнсько-світський центр, придворна культура, політичне православ'я, риторичні принципи, хвалебні оди, придворна культура Англії.Анотація
Мета статті полягає у виявленні характерної специфіки придворної культури Візантії та її співвіднесення з придворною культурою Англії в першій половині XVII століття. Методологія дослідження передбачає єдність таких методологічних підходів як системно-історичний і метод аналізу. Системно-історичний і аналітичний методи дозволяють виявити придворні культурні традиції Візантії в контексті політичній і духовній сфери. Наукова новизна лежить в зіставленні візантійської придворної культури з придворною культурою Англії першої половини XVII століття. Висновки. Візантійська культура представляла сплав давньогрецьких (елліністичних), римських і самобутніх візантійське-православних традицій. Двоїстість культурно-духовної сфери Візантійської імперії виражалася в єдності протилежностей і тісній взаємодії матеріального і духовного. У Візантії православ'я було цементуючим фундаментом. Придворна культура Візантії — високо централізована ієрархічна система. Візантійську традицію хвалебних од і музично-театралізованих вистав, приурочених до свят Різдва Христового та Водохреща Господнього, можна співвіднести традиції придворної культури Англії першої половини XVII століття, де прославлення монарха і придворні розваги Масок, як духовно-політичної одиниці, становили фундаментальну основу придворної культури Англії.Посилання
Aretha, L. (2010). Written Minors [Scripta Minora]. Editor Westerink, Munich: K.G. Saur Verlag, Vol. 2. [in Latin].
Ciggaar, K. N. (1996). Western Travellers to Constantinople: The West and Byzantium, 962-1204: Cultural and Political Relations. Leiden: E.J. Brill [in English].
Darrouzes, J. (1981). Informer Episcopal Church of Constantinople: text critique Introduction and Summary. Notitiae Episcopatuum Ecclesiae Constantinopolitanae: Texte Critique, Introduction Et Notes. Leuven: Peeters [in French].
Diehl, Sh. (1947). The main problems of Byzantine history. Translation from French B. T. Goryanov. Moskva: Inostrannaya literatura [in Russian].
Eusebius of Caesare. (2010). Eusebius of Caesarea: Ecclesiastical History. Seattle: Amazon Services LLC [in English].
Garland, L. (1999). Byzantine Empresses, women and power in Byzantium, A.D. 527-1204. London: Routledge [in English].
De Gautier, D. & Benjaminsen, A. T. (2012). Environment, discourse and power. Versailles: Éditions Quæ [in French].
Luidprand. (2007). The Complete Works of Liudprand of Cremona. Translator Squatriti P. Washington: The Catholic University of America Press [in English].
Maguire, H. (1995). Byzantine Court Culture from 829 to 1204. Harvard: Harvard University Press [in English].
Nikolaou, K. (1994). The position of woman in Byzantine society. Athens: K. Michalas [in English].
Palaeologus, Manuel II. (1977). The Letters of Manuel II Palaeologus, Emperor of the East. Washington: Dumbarton Oaks Research Library and Collection [in English].
Previale, L. (2009). An unpublished panegyric for Michael VIII Palaeologus. Byzantinische Zeitschrift. Vol. 42. Berlin: De Gruyter [in Italian].
Rice, D. (2009). Byzantines. Heirs of Rome. Moskva: Centrpoligraf [in Russian].
Rice, T. Byzantium. (2006). Life, religion, culture. Moskva: Centrpoligraf (in Russian).
Runciman, S. (2005). The Eastern Schism: A Study of the Papacy and the Eastern Churches during the XIth and XIIth centuries. Eugene: Wipf & Stock Pub [in English].
Sokolova A.V. (n.d.). Court Masque as part of the political culture of England during the reign of the Stuarts. Kulʹtura Ukrayiny: Zbirnyk naukovykh pratsʹ 2020. №68. [in Ukrainian].
The story of Nikita, the king's cleric. (1881). Epistle to Emperor Constantine VII Porphyrogenic, about the holy fire, written in 947. perevod Destunisa G. S. Pravoslavnyj palestinskij sbornik, Tom 13. San-Peterburg: Nobel Press [in Russian].
Wendland, Cf. P. (1901). Greek commentators on Aristotle. Edited by Hermann Diels, Vol. III. Berlin: Georg Reimer [in Latin].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
