ПРАВОСЛАВНИЙ АНЕКДОТ ЯК ЯВИЩЕ СУЧАСНОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ КУЛЬТУРИ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2021.244392Анотація
Мета роботи: розкриття специфіки православного анекдоту як явища сучасної православної культури. Методологія: в контексті культурологічного підходу використані метод компаративного аналізу, індукції, дедукції, типологізації, класифікації. Наукова новизна: вперше феномен православного анекдоту досліджений у контексті культурології; висловлені припущення щодо часу і причин його появи; виділені його джерела, запропоновано типологію православного анекдоту; доповнені дані щодо культурної специфіки цього феномену. Висновки. У світській і народній культурі анекдот є формою непідцезурної народної творчості, сферою інакомислення. Православний анекдот натомість є одним із способів проповіді і не виступає в опозиції до офіційної церковної лінії. Притча в формі анекдоту зрозуміліша і прийнятніша культурною свідомістю сучасної людини. Виділено такі типи православних анекдотів (за змістом): курйозні випадки з історії церкви, життя окремих парафій або пастирської практики; «дитяче сприйняття релігії»; «перед дверима Раю»; «діалог віруючого і невіруючого»; самоіронія православних монахів і мирян. Розвиток жанру православного анекдоту свідчить про процеси адаптації православної культури до існування в умовах панування світської.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
