«ENTERTAINMENT» ЯК МИСТЕЦЬКИЙ ФЕНОМЕН У КОНТЕКСТІ ДИСКУРСУ РЕНЕСАНСУ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2021.244415Анотація
Мета роботи – дослідити карнавал як форму «Entertainment» у дискурсі Ренесансу. Методологія дослідження полягає у застосуванні аналітичного методу – для визначення теоретико-методологічних засад дослідження феномену «Entertainment» у дискурсі Ренесансу; метод формалізації – для формулювання поняття «Entertainment» у межах предметного поля мистецтвознавства; історико-культурологічний для дослідження феномену «Entertainment» як форми індивідуалізації колективного досвіду на прикладі карнавалу у контексті культури Ренесансу. Наукова новизна статті полягає у тому, що вперше проаналізовано і досліджено феномен «Entertainment» як форму індивідуалізації колективного досвіду на прикладі карнавалу у контексті дискурсу Ренесансу. Висновки. Починаючи вже з пізнього Середньовіччя, карнавал стає помітним явищем у сміховій культурі, пропонуючи антитезу релігійним настановам, які монополізували культуру і мистецтво. Карнавал як форма «Entertainment» у дискурсі Ренесансу сприяє виявленню сміхових елементів у культурі Ренесансу і допомагає визначити значення сміхових аспектів соціокультурних процесів для суспільства в цілому. Образ тіла як ключовий образ карнавалу створює тенденцію організації «масового сміху», тобто категорії, яка активно використовується у сучасності на прикладі КВК формату, який стає всеохоплюючим у сучасному суспільстві. Карнавал з точки зору когнітивних перспектив історично-антропологічних досліджень окреслює риси ментальності людини ренесансу. Таким чином, карнавал як форма «Entertainment» створював умови для індивідуалізації колективного досвіду, яка відобразилась у сміховій культурі, тобто «другій реальності» у визначені терміни щорічно. Карнавал сформулював сконцентровану універсалістську формулу життя та історичного процесу. Утворився площинний стиль мови та образного ряду, який став «реалізацією» протистояння офіційній культурі Ренесансу.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
