ПРОБЛЕМАТИКА СТВОРЕННЯ МУЗИЧНОГО ОБРАЗУ ВИСТАВИ В ДІЯЛЬНОСТІ ЗВУКОРЕЖИСЕРА
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2023.277690Анотація
Мета роботи – обґрунтування і виявлення деяких особливостей за допомогою яких театральний звукорежисер може забезпечити проведення культурно-мистецького заходу в будь-яких умовах. Методологія дослідження базується на принципах історичного, культурологічного й міждисциплінарного підходів, використанні загальнонаукових методів, синтезу, узагальнення. Для аналітичного виміру складових проблематики застосовувався системний підхід. З метою дослідження взаємопов’язаних і взаємодіючих елементів процесу створення музичного образу використовувався системно-структурний метод. Метод узагальнення застосовувався для висновків дослідження. Наукова новизна полягає у культурологічному вимірі особливостей створення музичного образу вистави через концептуалізацію ідеї, що робота театрального звукорежисера є невід’ємною складовою художньої культури, сприяє донесенню її до глядача та занурення його в специфічне середовище, в якому відбувається вистава, також залучає людей в активний процес комунікації і творчості, що являє собою важливий компонент українського національного соціокультурного континууму. Висновок. Аналіз проблематики створення музичного образу та специфіки створення певного музичного середовища, в якому відбувається дія вистави, систематизація певного теоретичного й практичного інструментарію щодо створення й відтворення музичного оформлення будь-яких культурно-мистецьких заходів (в тому числі театральних вистав) дозволяє констатувати, що теоретичні знання та творча діяльність театрального звукорежисера як митця, складає гармонічну цілісність, сприяє генеруванню нових ідей щодо практичного використання.
Ключові слова: музичне оформлення, звуковий образ, звукорежисура, звук, культурно-мистецькі заходи.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
