Жанрово-стильове різноманіття інтерпретацій поетичних текстів українських класиків у музичному мистецтві

Анотація

Мета статті – розкриття жанрово-стильової різноманітності музичних творів, які інтерпретують поетичну спадщину українських класиків. Методологія. Специфіка дослідження передбачає поєднання музикознавчих та літературознавчих методів, а також загальнонаукових методів. Так слуховий аналіз музичних творів, спостереження за сценічними постановками художніх номерів відбувається у безпосередній реляції з особливостями творів літературних, а також у загальному соціокультурному контексті. Компаративістичний метод дозволяє виявити характерні ознаки таких інтерпретацій в різні епохи та в творчості різних виконавців. Аналітичний метод дає можливість ці факти узагальнити та структурувати. Наукова новизна роботи полягає у представленні різноманітності жанрів та стилів, у яких постають музичні інтерпретації поезії українських класиків. У роботі вперше розглянуто жанрово-стильові особливості певних музичних творів сучасних естрадних виконавців, які інтерпретують поетичну спадщину українських класиків. Висновки. Провідна риса творів видатних українських поетів, внутрішня музичність, продовжує і сьогодні спонукати композиторів та виконавців створювати нові музичні інтерпретації поетичних текстів. Ця риса дозволяє здобути поезіям музичне обрамлення у цілому розмаїтті жанрів музичного мистецтва – від вокальних, наприклад, пісня, романс, балада, до жанрів, споріднених з хореографічним, театральним мистецтвом, таких як мюзикл, моновистава, опера, балет тощо. Традиційно, музичні інтерпретації поезій були пов’язані з класичною музикою. Проте, наприкінці ХХ ст. у музикантів кардинально змінилося ставлення до інтерпретування спадщини українських класиків. Із здобуттям Україною Незалежності, такі інтерпретації здійснили справжній прорив та розширили свою стильову парадигму to the great diversity – від академічної акустики до року, реп-кору, та багатьох інших стилів. Для ілюстрації було обрано творчість дуету «Сестри Тельнюк», гуртів «Кому Вниз», «Плач Єремії», «Гайдамаки», «Тартак». Також у статті проілюстровано інтерпретації літературної спадщини класиків у балетному мистецтві, як яскравий зразок того, що не тільки вокальні твори народжуються із взаємодії слова та музики.

Ключові слова: музичні інтерпретації поезії класиків, синтез літератури і музики, українські поети-класики, українські естрадні виконавці, вокальна музика, балетне мистецтво.