РЕЖИСЕРСЬКІ ПОШУКИ ВІДТВОРЕННЯ ПОДІЙ ВІЙНИ ЗАСОБАМИ ТЕАТРАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА І КІНЕМАТОГРАФУ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2023.293733Анотація
Мета статті – виявити особливості режисерської діяльності в театральних і кінематографічних закладах в Української РСР у 1943–1945 рр. щодо відображення воєнних подій. Методологія дослідження. У розробці теми комплексно застосовано методи наукового аналізу, порівняння, узагальнення. Аналітичний та системний методи у своїй єдності було використано для розгляду мистецтвознавчого аспекту проблеми. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що уточнено суміжність режисури театрального мистецтва та кінематографу, окреслено основні чинники взаємодії видовищних мистецтв, увиразнено вплив суспільно-політичних процесів на діяльність театру й кінематографу. Висновки. Окреслено режисерський інструментарій відтворення подій війни засобами театрального мистецтва і кінематографу. Показано роль кінорежисерів у висвітленні здобутків майстрів театру.
Ключові слова: кінематограф, театральне мистецтво, Друга світова війна, німецько-радянська війна, театри, кіностудії, режисер, пропаганда.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.