ЖАНРОВО-СТИЛЬОВА ДИНАМІКА КВАРТЕТУ САКСОФОНІВ У СВІТОВІЙ МУЗИЧНІЙ КУЛЬТУРІ ХІХ–ХХ СТОЛІТЬ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2024.302094Анотація
Мета пропонованої статті полягає у висвітленні жанрово-стильової динаміки квартету саксофонів у світовій музичній культурі ХІХ–ХХ століть. Методологія дослідження ґрунтується на використанні методів: історичного – при окресленні ґенези та еволюції жанру квартету саксофонів; аналітичного та типологічного – при виявленні іманентних особливостей конкретних творів аналізованого жанру та їх об’єднання у відповідні типологічні групи; загальнокультурологічного – при відтворенні історико-стильового контексту розвитку жанру (в єдності композиторської та виконавської складових). Наукова новизна роботи полягає у панорамному дослідженні еволюційного процесу жанру саксофонного квартету у світовій музичній культурі ХІХ–ХХ століть, окресленні його періодизації, визначенні жанрово-стильових особливостей окремих творів аналізованого жанру. Висновки. У процесі дослідження еволюції жанру квартету саксофонів у світовій музичній культурі ХІХ–ХХ століть запропоновано її періодизацію: друга половина ХІХ ст. – формування квартету саксофонів; перша половина ХХ ст. – кристалізаця, усталення іманентних ознак жанру; друга половина ХХ– початок ХХІ ст. – модифікація жанру квартету саксофонів – збагачення його жанрово-стильових прикмет, типологічних видів. На основі аналітичної характеристики окремих саксофонних квартетів зроблено висновки, що аналізований жанр віддзеркалює провідні стильові тенденції розвитку європейської, та ширше, світової музичної культури, як-от тяжіння до програмності (Ґ. Бумке, Ж. Франсе, Ж. Абсіль), неокласицизму (Е. Боцца), використанні пуантилістичної техніки та додекафонії (А. Веберн), поєднанні сучасної музичної мови із джазовою стилістикою (А. Дезенкло), мінімалізму та джазу (Ф. Ґласс).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.