ДИЗАЙН XVIII ЛІТНІХ ОЛІМПІЙСЬКИХ ІГОР У ТОКІО ЯК ФЕНОМЕН ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНОЇ ВІЗУАЛЬНОЇ МОВИ

Автор(и)

  • Daria Shumarova аспірантка кафедри графічного дизайну Харківської державної академії дизайну і мистецтв, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2015.138445

Ключові слова:

, Олімпійські ігри, Токіо, модернізм, інтернаціональність, емблема, плакат, композиція, мон

Анотація

У статті показано поєднання національного контенту, історичного аспекту та модерністських прийомів у дизайні Олімпійських ігор 1964 р. в Токіо. Розглянуто візуальний образ Олімпійських ігор у Токіо як засіб ідентифікації країни у світі та крок до формування національно-культурної свідомості у післявоєнний період в Японії. Визначена роль та значення графічного дизайну XVIII Олімпійських ігор у формуванні нового образу Японії. Візуальна мова Олімпіади як результат командної роботи професіоналів та методу тотального проектування відображає зв'язки між традиціями і сучасністю Японії, національними та інтернаціональними інтересами, минулим країни та її майбутнім.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-08-25

Номер

№ 4 (2015)

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.