НАРОДНИЙ ТАНОК ЯК СКЛАДОВА КАЛЕНДАРНО-СВЯТКОВОЇ ОБРЯДОВОЇ КУЛЬТУРИ УКРАЇНЦІВ: ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ

Автор(и)

  • Yevheniy Roy доктор історичних наук, професор, Київський національний університет культури і мистецтв, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2015.138452

Ключові слова:

ритуал, синкретична єдність, обрядовий танок, хороводи, щедрування, колядування, вертеп, магічно-ритуальні танки

Анотація

У статті висвітлено місце і роль органічної складової танцювального фольклору – обрядових таночків – у структурі новорічної календарно-святкової обрядовості. Звертається увага на те, що, виконуючи роль своєрідного капіляра світоглядного і духовного живлення національного організму, вони є невід’ємним елементом ритуально-магічних театралізованих дійств. Акцентується увага на синкретичній системній єдності магічно-ритуальних словесних формул, танцях і співах, притаманних святковій обрядовості українців.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-08-25

Номер

№ 3 (2015)

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.