Концепція культурної компетентності спеціалістів з цифрового врядування у системі державного управління
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2018.147106Ключові слова:
культурна компетентність, комунікативні навички, цифрове врядування, спеціалісти з цифрового врядування, оцінювання культурної компетентності.Анотація
Метою даної статті є визначення та аналіз концепції культурної компетентності спеціалістів з цифрового врядування у науці державного управління. Методологічною основою дослідження є методи спостереження та порівняльного аналізу, які дозволили систематизувати важливі фактори оцінювання культурної компетентності спеціалістів з цифрового врядування. Наукова новизна полягає в ідентифікації концепції культурної компетентності спеціалістів з цифрового врядування у системі державного управління та визначенні елементів її оцінювання. Висновки. Доведено, що культурна компетентність, що ґрунтується на відповідних комунікативних вміннях та навичках спеціалістів, підвищує ефективність цифрового врядування, адже розвиток відповідних вмінь допомагає в процесі надання управлінських послуг вирішити більшість внутрішніх та зовнішніх конфліктів. Головною перевагою розвитку міжкультурних комунікативних вмінь та навичок є підвищення ефективності взаємодії між громадянами та державними службовцями за допомогою механізмів цифрового врядування. Враховуючи міжнародний досвід впровадження цифрового врядування, були розроблені висновки та рекомендації для системи державного управління в Україні.
Посилання
Цифрова адженда України – 2020 (“Цифровий порядок денний” – 2020) / Концептуальні засади (версія 1.0) // Hiteh-office. 2016. 90c.
Cross T. Services to minority populations / T. Cross // Cultural competence continuum. Focal Point. - 1988.- № 3. – P.1-9.
Department for Digital, Culture, Media & Sport. Digital government - maintaining the UK government as a world leader in serving its citizens online. URL: https://www.gov.uk/government/publications/uk-digital-strategy/6-digital-government-maintaining-the-uk-government-as-a-world-leader-in-serving-its-citizens-online
Heine S. J. Cultural psychology. Handbook of Social Psychology. Hoboken, NJ: John Wiley & Sons, Inc, 2010.
Hermann M. Design principles for Industrie 4.0 scenarios: A literature review. Technische Universitat Dortmund. Working Paper. 2015. № 1. P.1-16.
Kovačić Z. J. The impact of national culture on worldwide eGovernment readiness. Informing Science Journal. 2005. №8. P.143-158.
OECD. Digital government strategies for transforming public services in the welfare areas. URL: http://www.oecd.org/gov/digital-government/Digital-Government-Strategies-Welfare-Service.pdf
Perri P. E-governance styles of political judgement in the Information Age polity. New York, NY: Palgrave Macmillan, 2004.
Primm A.B. Race and ethnicity, mental health services and cultural competence in the criminal justice system: Are we ready to change? Community Mental Health Journal. 2005. №41(5). P. 557-569.
Sereni-Massinger C. Improving law enforcement cross cultural competencies through continued education. Journal of Education and Learning. 2016. №5(2). P. 258-264.
Singh A. A critical impulse to e-Governance in the Asia Pacific. New Delhi, India: Springer, 2013.
Digital Agenda for Ukraine – 2020 (“Digital Agenda” – 2020): Conceptual principles (version 1.0). (2016). Hiteh-office [in Ukrainian].
Cross, T. (1988). Services to minority populations. Cultural competence continuum. Focal Point, 3, 1-9 [in English].
Department for Digital, Culture, Media & Sport. (2017). Digital government - maintaining the UK government as a world leader in serving its citizens online. Retrieved from https://www.gov.uk/government/publications/uk-digital-strategy/6-digital-government-maintaining-the-uk-government-as-a-world-leader-in-serving-its-citizens-online [in English].
Heine, S. J. (2010). Cultural psychology. In Handbook of Social Psychology. Hoboken, NJ: John Wiley & Sons, In. [in English].
Hermann, M., Pentek, T. & Otto, B. (2015). Design principles for Industrie 4.0 scenarios: A literature review. Technische Universitat Dortmund. Working Paper, 1, 1-16 [in English].
Kovačić, Z. J. (2005). The impact of national culture on worldwide eGovernment readiness. Informing Sci-ence Journal, 8, 143-158 [in English].
OECD. (2016). Digital government strategies for transforming public services in the welfare areas. Re-trieved from http://www.oecd.org/gov/digital-government/Digital-Government-Strategies-Welfare-Service.pdf [in English].
Perri, P. (2004). E-governance styles of political judgement in the Information Age polity. New York, NY: Palgrave Macmillan [in English].
Primm, A.B., Osher, F.C. & Gomez, M.B. (2005). Race and ethnicity, mental health services and cultural competence in the criminal justice system: Are we ready to change? Community Mental Health Journal, 41, 5, 557-569 [in English].
Sereni-Massinger, C. & Wood, N. (2016). Improving law enforcement cross cultural competencies through continued education. Journal of Education and Learning, 5(2), 258-264 [in English].
Singh, A. (2013). A critical impulse to e-Governance in the Asia Pacific. New Delhi, India: Springer [in Eng-lish].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
