Українська народна вишивка як засіб ідентифікації та комунікативного взаємодій українського народу в сучасних умовах
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2018.147300Ключові слова:
українська вишивка, українське вбрання, одяг, українська нація, техніка вишивки, орнамент, символи, самоіден-тифікація українців, українська культура.Анотація
Мета роботи. Розкрити питання впливу української вишивки як художнього явища українського вбрання на формування самосвідомості українського народу, на його комунікативну взаємодію, консолідацію і об’єднання в сучасних умовах розвитку Української держави. Методологія дослідження пов’язується з використанням методів теоретичного аналізу та синтезу. Наукова новизна. У статті розглянуто питання впливу української вишивки на самоідентифікацію українського народу, його взаємодію, спрямовані на об’єднання; проаналізовано шляхи формування національної ідентичності на основі української обрядовості; розкрито відмінності, характерні регіональні особливості одягу українців, символічних зображень, орнаментів вишивок і їх вияв у ментальності та національній ідентичності українського народу. Висновки. Українське вбрання – це витвір мистецтва, де вишивка є невід’ємним атрибутом і символом української народної культури, є регулятором етнокультурної інформації. Українська сорочка ‑ основний функціональний і символічний елемент вбрання жіноцтва і засвідчують ступінь розвитку і специфіку комунікативної поведінки українців, його використання при соціальному статусі, приналежність до певної соціальної верстви, його тісний зв'язок з етнічними стереотипами, моральними нормами поведінки.
Посилання
Гуркіна Г. О., О. В. Сердюк. Традиції та звичаї українців. Харків: Торсінг Плюс, 2010. 95 с.
Дєдуш О. Національна ідентичність крізь призму імагології . Народна творчість та етнологія. 2017. № 1. С. 68-71.
Касьянов Г. Націоналізація історії та образу іншого. Критика. 2006. № 9-10. С. 22-25.
Куций І. Імагологія як стратегія дослідження цивілізаційних образів в українській історіографії. Наукові записки Тернопільського нац. педагогічного ун-ту ім. В. Гнатюка. 2014. Вип. 2. Ч.1. С. 240-247.
Мазуркевич О. П., Дячук В. П. Звичаєві норми етикету у традиційній культурі українців. Київ: Ліра, 2015. 217 с.
Народна культура українців: життєвий шлях людини: історико- етнологічне дослідження: у 5 т. / під заг. ред. М. Гримич. Київ: Дуліби, 2010.Т. 2. Молодь. Молодість. Молодіжна субкультура. 2010. 567 с.
Народна культура українців: життєвий шлях людини: історико- етнологічне дослідження: у 5 т. / під заг. ред. М. Гримич. Київ: Дуліби, 2012. Т. 3. Зрілість. Жіноцтво. Жіноча субкультура. 2012. 480 с.
Народна культура українців: життєвий шлях людини: історико- етнологічне дослідження: у 5 т. / під заг. ред. М. Гримич. Київ: Дуліби, 2012. Т. 4. Зрілість. Чоловіки. Чоловіча субкультура. 2013. 584 с.
Редько О. С. Українська вишивка одна зі складових естетичного виховання. Проблеми філософії освіти та виховання особистості. 2015. С. 287 – 297.
Сергійчук В. Шляхи формування української ідентичності і державності і автохтонне хліборобство та глибока духовність. Народна творчість та етнологія. 2017. № 4. С. 26 - 39.
Скляр В. Демографічний потенціал та етномовний склад населення Донбасу (підпорядковані Україні та окуповані терени) / В. Скляр // Народна творчість та етнологія. – 2017 . № 3. – С. 24–35.
Скляр В. Сучасна українська ідентичність як наслідок бездержавного минулого. Народна творчість та етнологія. 2015. № 1. С. 28-35.
Сушевський Б. Поезій на білім полотні. Слово Просвіти. 2012. 11 квіт. С. 14.
Українське народознавство / під заг. ред. С. П. Павлюка. 3-тє вид. випр. Київ: Знання, 2006. 567 с.
Gurkina, G.O., Serdyuk, O. V. (2010). Traditions and customs of Ukrainians.. Kharkiv: Thorsing Plus. [in Ukrainian].
Dedush, O. (2017). National identity through the prism of imago. Folk art and ethnology, 1, 68-71. [in Ukrainian].
Kasyanov, G. (2006). Nationalization of history and the other Image. Criticism. Kyiv, 9-10, 22-25. [in Ukrainian].
Kustiy, I. (2014). Imagology as a strategy for the study of civilizational images in Ukrainian historiography. Scientific Notes of Ternopil National University. pedagogical university. V. Hnatyuk. Vip. 2. Part 1. (pp. 240-247). [in Ukrainian].
Mazurkevich, O. P. (2015). Common rules of etiquette in the traditional Ukrainian culture. Kyiv: Lira. [in Ukrainian].
Folk culture of Ukrainians: the human way of life: historical and ethnological research (2010) in 5 volumes. Kyiv: Duliby. (Vol. 2). Youth. Youth. Youth subculture. [in Ukrainian].
Folk culture of Ukrainians: human way of life: historical and ethnological research (2012) in 5 volumes. Kyiv: Duliby. (Vol. 3). Maturity. Womenfolk. Female subculture. [in Ukrainian].
Folk culture of Ukrainians: human way of life: historical and ethnological research (2013) in 5 volumes. Kyiv: Duliby. (Vol. 4). Maturity. Men Men's Subculture. [in Ukrainian].
Redko, O. S. (2015). Ukrainian embroidery is one of the components of aesthetic education . Problems of the philosophy of education and personality education, 287 – 297). [in Ukrainian].
Sergiychuk, V. (2017). Ways of formation of Ukrainian identity and statehood and autochthonous farming and deep spirituality. Folk art and ethnology, 4, 26-39. [in Ukrainian].
Sklyar, V. (2017). Demographic potential and the ethno-speaking composition of the Donbas population (subordinated to Ukraine and occupied territories). Folk art and ethnology, 3, 24-35. [in Ukrainian].
Sklyar, B. (2015). Contemporary Ukrainian Identity as a Consequence of the Stateless Past. Folk Art and Ethnology, 1, 28-35. [in Ukrainian].
Sushevsky, B. (2012). Poetry on a white canvas. Word of Enlightenment. Apr. 11, 14. [in Ukrainian].
Ukrainian ethnography (2006). Kyiv: Knowledge. [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
