РЕТРОСПЕКТИВНІСТЬ ЯК ПРОЕКТНА ПРАКТИКА ФОРМУВАННЯ АКТУАЛЬНИХ ОБРАЗІВ У СИСТЕМІ МОДИ ХХІ СТОЛІТТЯ

Анотація

Мета роботи. Основна мета даного дослідження – охарактеризувати ретроспективність як чинник антиглобалізації та індивідуалізації в моді ХХI ст. Також в роботі визначаються спосіб впровадження тенденцій ретроспективності як проектної практики в системі моди кінця ХХ – початку ХХI століть. Методологія дослідження полягає у систематизації та узагальненні теоретичної та фактологічної інформації щодо художньо-проектних методів розробки актуальних модних образів. За основу методологічних принципів характеристики засобів ретроспективності використано літературно-аналітичний та порівняльно-асоціативний методи. Наукова новизна. В роботі обґрунтовано, що розширення сфер впливу і вдосконалення шляхів адаптації ретроспективних елементів в сучасній системі моди сьогодні стає вагомим чинником формування актуальних проектних образів, особливо в контексті кризи споживання. Відповідно, звернення до мотивів культурної спадщини багатьма апологетами споживацького суспільства авторами статті характеризується як пошук індивідуальності та самовираження, сприяючи розвитку ретро- та вінтажних тенденцій в системі моди. Висновки. За результатами проведеного дослідження можна зробити висновок, що дизайнери усвідомлено подають створені ними костюми чи образи як компіляцію окремих елементів, використаних на основі цитування або стилізації. При широкій різноманітності в напрямах проектної діяльності та характерному творчому почерку сучасних Будинків моди, дизайнерських брендів та торгових марок, в роботі наголошується, що епоха використання ретро-елементів та ретро-стилів залишається провідною тенденцією функціонування сучасної системи моди і навряд сприяє формуванню нового неординарного стильового рішення, яке увійде до історії костюма та моди.