ЕТНОРЕЛІГІЙНІ ВИТОКИ ТЕАТРАЛЬНИХ ЗАБОБОНІВ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2019.191730Анотація
Метою роботи є з’ясування етнорелігійних витоків театральних забобонів. Методологія дослідження полягає у застосуванні міждисциплінарного підходу з залученням до мистецтвознавчої проблематики релігієзнавчих методів дослідження: феноменологічного, порівняльно-історичного, етнологічного та ін. Наукова новизна. Публікація є першою спробою аналітичного дослідження театральних забобонів й упереджень методами релігієзнавства. Висновки. Аналіз поширених в артистичному середовищі повір’їв і прикмет свідчить про загальне ставлення до театру як до живого організму, що потребує збалансування опозиційних сил і феноменів. Саме тому всі поведінкові заборони акторів спрямовані на гармонізацію театрального часопростору. Театр, з одного боку, є моделлю людської оселі, що потребує постійного оновлення та очищення, з іншого боку – це своєрідне святилище, де відбувається творчий акт, що накладає на поведінку театралів особливі табу та ритуальні обмеження.
Посилання
100 найвідоміших образів української міфології / ред. Завадська В., Музиченко Я., Таланчук О., Шалак О. К.: Ор-фей, 2002. 448 с.
Allport G. W. The Nature of Prejudice. Cambridge: Fddison-Wesley, 1966. 4 ed. 537 р.
Gardner А. 10 theatre superstitions (and where they come from). Performer Stuff. URL: https://performerstuff.com/mgs/10-theatre-superstitions-and-where-they-come-from/
Goldensohn B. Peter Schumann's Bread and Puppet Theater. The Iowa Review 8.2 (1977): 71-82. URL: https://doi.org/10.17077/0021-065X.2206
Vyse S. Believing in Magic: The Psychology of Superstition. Oxford University Press, 2000. 257 p.
Анцибор Д. Топ-10 побутових забобонів: чому, в що й навіщо ми віримо. Lustrum. URL: http://www.lustrum.com.ua/superstitions/
Балто-славянские этнокультурные и археологические древности. Погребальный обряд. Тезисы докладов конфе-ренции Института славяноведения и балканистики АН СССР. М., 1985. 135 с.
Беловинский Л. В. История русской материальной культуры. Часть I. М.: Изд-во МГУК, 1995. 112 с.
Берсуцкий П. Актерские суеверия. Амнезия: лучшее из прошлого. URL: http://amnesia.pavelbers.com/index.htm
Иванов В. В. Левый и правый. Мифы народов мира. Т. 2. М.: Советская энциклопедия, 1992. С. 43-44.
Народная библия: восточнославянские этиологические легенды / отв. ред. В. Я. Петрухин. М.: Индрик, 2004. 576 с.
Олійник І. С., М. М. Сидоренко. Українсько-російський і російсько-український фразеологічний тлумачний слов-ник. К.: Рад. шк., 1991. 400 с.
Серов И. В. Хроматизм мифа. Л.: ВМКЦ «Васильевский остров», 1990. 352 с.
Тресиддер Дж. Словарь символов / пер. с англ. С. Палько. М.: Фаир-Пресс, 2001. 448 с.
Чистюхин И. Н. Мифопоэтическая природа античного театра: Амбивалентность культа Диониса. East Europeаn Scientific journal. Warsawa. № 11. Рart 4. 2016. p. 58-62.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
