DOI: https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2019.191730

ЕТНОРЕЛІГІЙНІ ВИТОКИ ТЕАТРАЛЬНИХ ЗАБОБОНІВ

Ангеліна Ангелова

Abstract


 

Метою роботи є з’ясування етнорелігійних витоків театральних забобонів. Методологія дослідження полягає у застосуванні міждисциплінарного підходу з залученням до мистецтвознавчої проблематики релігієзнавчих методів дослідження: феноменологічного, порівняльно-історичного, етнологічного та ін. Наукова новизна. Публікація є першою спробою аналітичного дослідження театральних забобонів й упереджень методами релігієзнавства. Висновки. Аналіз поширених в артистичному середовищі повір’їв і прикмет свідчить про загальне ставлення до театру як до живого організму, що потребує збалансування опозиційних сил і феноменів. Саме тому всі поведінкові заборони акторів спрямовані на гармонізацію театрального часопростору. Театр, з одного боку, є моделлю людської оселі, що потребує постійного оновлення та очищення, з іншого боку – це своєрідне святилище, де відбувається творчий акт, що накладає на поведінку театралів особливі табу та ритуальні обмеження.


References


100 найвідоміших образів української міфології / ред. Завадська В., Музиченко Я., Таланчук О., Шалак О. К.: Ор-фей, 2002. 448 с.

Allport G. W. The Nature of Prejudice. Cambridge: Fddison-Wesley, 1966. 4 ed. 537 р.

Gardner А. 10 theatre superstitions (and where they come from). Performer Stuff. URL: https://performerstuff.com/mgs/10-theatre-superstitions-and-where-they-come-from/

Goldensohn B. Peter Schumann's Bread and Puppet Theater. The Iowa Review 8.2 (1977): 71-82. URL: https://doi.org/10.17077/0021-065X.2206

Vyse S. Believing in Magic: The Psychology of Superstition. Oxford University Press, 2000. 257 p.

Анцибор Д. Топ-10 побутових забобонів: чому, в що й навіщо ми віримо. Lustrum. URL: http://www.lustrum.com.ua/superstitions/

Балто-славянские этнокультурные и археологические древности. Погребальный обряд. Тезисы докладов конфе-ренции Института славяноведения и балканистики АН СССР. М., 1985. 135 с.

Беловинский Л. В. История русской материальной культуры. Часть I. М.: Изд-во МГУК, 1995. 112 с.

Берсуцкий П. Актерские суеверия. Амнезия: лучшее из прошлого. URL: http://amnesia.pavelbers.com/index.htm

Иванов В. В. Левый и правый. Мифы народов мира. Т. 2. М.: Советская энциклопедия, 1992. С. 43-44.

Народная библия: восточнославянские этиологические легенды / отв. ред. В. Я. Петрухин. М.: Индрик, 2004. 576 с.

Олійник І. С., М. М. Сидоренко. Українсько-російський і російсько-український фразеологічний тлумачний слов-ник. К.: Рад. шк., 1991. 400 с.

Серов И. В. Хроматизм мифа. Л.: ВМКЦ «Васильевский остров», 1990. 352 с.

Тресиддер Дж. Словарь символов / пер. с англ. С. Палько. М.: Фаир-Пресс, 2001. 448 с.

Чистюхин И. Н. Мифопоэтическая природа античного театра: Амбивалентность культа Диониса. East Europeаn Scientific journal. Warsawa. № 11. Рart 4. 2016. p. 58-62.