ЕТНОРЕЛІГІЙНІ ВИТОКИ ТЕАТРАЛЬНИХ ЗАБОБОНІВ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2019.191730Анотація
Метою роботи є з’ясування етнорелігійних витоків театральних забобонів. Методологія дослідження полягає у застосуванні міждисциплінарного підходу з залученням до мистецтвознавчої проблематики релігієзнавчих методів дослідження: феноменологічного, порівняльно-історичного, етнологічного та ін. Наукова новизна. Публікація є першою спробою аналітичного дослідження театральних забобонів й упереджень методами релігієзнавства. Висновки. Аналіз поширених в артистичному середовищі повір’їв і прикмет свідчить про загальне ставлення до театру як до живого організму, що потребує збалансування опозиційних сил і феноменів. Саме тому всі поведінкові заборони акторів спрямовані на гармонізацію театрального часопростору. Театр, з одного боку, є моделлю людської оселі, що потребує постійного оновлення та очищення, з іншого боку – це своєрідне святилище, де відбувається творчий акт, що накладає на поведінку театралів особливі табу та ритуальні обмеження.
Посилання
100 найвідоміших образів української міфології / ред. Завадська В., Музиченко Я., Таланчук О., Шалак О. К.: Ор-фей, 2002. 448 с.
Allport G. W. The Nature of Prejudice. Cambridge: Fddison-Wesley, 1966. 4 ed. 537 р.
Gardner А. 10 theatre superstitions (and where they come from). Performer Stuff. URL: https://performerstuff.com/mgs/10-theatre-superstitions-and-where-they-come-from/
Goldensohn B. Peter Schumann's Bread and Puppet Theater. The Iowa Review 8.2 (1977): 71-82. URL: https://doi.org/10.17077/0021-065X.2206
Vyse S. Believing in Magic: The Psychology of Superstition. Oxford University Press, 2000. 257 p.
Анцибор Д. Топ-10 побутових забобонів: чому, в що й навіщо ми віримо. Lustrum. URL: http://www.lustrum.com.ua/superstitions/
Балто-славянские этнокультурные и археологические древности. Погребальный обряд. Тезисы докладов конфе-ренции Института славяноведения и балканистики АН СССР. М., 1985. 135 с.
Беловинский Л. В. История русской материальной культуры. Часть I. М.: Изд-во МГУК, 1995. 112 с.
Берсуцкий П. Актерские суеверия. Амнезия: лучшее из прошлого. URL: http://amnesia.pavelbers.com/index.htm
Иванов В. В. Левый и правый. Мифы народов мира. Т. 2. М.: Советская энциклопедия, 1992. С. 43-44.
Народная библия: восточнославянские этиологические легенды / отв. ред. В. Я. Петрухин. М.: Индрик, 2004. 576 с.
Олійник І. С., М. М. Сидоренко. Українсько-російський і російсько-український фразеологічний тлумачний слов-ник. К.: Рад. шк., 1991. 400 с.
Серов И. В. Хроматизм мифа. Л.: ВМКЦ «Васильевский остров», 1990. 352 с.
Тресиддер Дж. Словарь символов / пер. с англ. С. Палько. М.: Фаир-Пресс, 2001. 448 с.
Чистюхин И. Н. Мифопоэтическая природа античного театра: Амбивалентность культа Диониса. East Europeаn Scientific journal. Warsawa. № 11. Рart 4. 2016. p. 58-62.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
