ПІСЕННИЙ ЖАНР У ТВОРЧОСТІ УКРАЇНСЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ: КРІЗЬ ПРИЗМУ ФОЛЬКЛОРУ, КІТЧУ ТА ШЛЯГЕРУ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2021.244478Анотація
Метою статті є розгляд питання розвитку жанру пісні першої половини ХХ століття. Методологія дослідження ґрунтується на історико-культурологічному та мистецькому методі вивченні еволюції жанру пісні. Наукова новизна полягає у розгляді жанру пісні на різних етапах її розвитку (від фольклору, аматорського рівня, кітчу, бідермаєра до масової пісні, зразків соцреалістичного кітчу, поп-культури, шлягеру тощо). Висновок. Жанр пісні упродовж першої половини ХХ століття став однією із зв’язуючих ланок «низької» та «високої» культури й завдяки своїй доступності й легкості сприйняття, з частим використанням прийомів та методів кітчу, які згодом лягли в основі поп-культури, уможливив зародження такого феномену як шлягер, окремі зразки якого стали «класикою», користуються популярністю й сьогодні, зайнявши свою нішу в скарбниці національної музичної культури.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
