ПІСЕННИЙ ЖАНР У ТВОРЧОСТІ УКРАЇНСЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ: КРІЗЬ ПРИЗМУ ФОЛЬКЛОРУ, КІТЧУ ТА ШЛЯГЕРУ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2021.244478Анотація
Метою статті є розгляд питання розвитку жанру пісні першої половини ХХ століття. Методологія дослідження ґрунтується на історико-культурологічному та мистецькому методі вивченні еволюції жанру пісні. Наукова новизна полягає у розгляді жанру пісні на різних етапах її розвитку (від фольклору, аматорського рівня, кітчу, бідермаєра до масової пісні, зразків соцреалістичного кітчу, поп-культури, шлягеру тощо). Висновок. Жанр пісні упродовж першої половини ХХ століття став однією із зв’язуючих ланок «низької» та «високої» культури й завдяки своїй доступності й легкості сприйняття, з частим використанням прийомів та методів кітчу, які згодом лягли в основі поп-культури, уможливив зародження такого феномену як шлягер, окремі зразки якого стали «класикою», користуються популярністю й сьогодні, зайнявши свою нішу в скарбниці національної музичної культури.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
