Цифрові сервіси та системи електронного документообігу в органах публічного управління

Анотація

Мета роботи. У статті розглянуто актуальні питання впровадження цифрових сервісів та систем електронного документообігу в органах публічного управління. У науковій розвідці проаналізовано практичне застосування в органах державної влади сучасних українських систем електронного документообігу «MASTER: Документообіг», «M.E.Doc», «АСКОД». Також запропоновано модель інтеграції класичних СЕД із сучасними технологіями блокчейн та штучного інтелекту, що передбачає формування гібридного середовища управління документами, здатного забезпечувати підвищений рівень прозорості, захищеності, трасованості та автоматизації управлінських процедур. Методологія дослідження включає застосування системного і структурно-функціонального підходів, методів аналізу й синтезу, порівняльного аналізу сучасних цифрових сервісів, а також елементи експертного оцінювання практик органів публічної влади. Наукова новизна роботи полягає в систематизації ключових цифрових сервісів, що використовують в органах публічного управління, та визначення їх функціонального значення для підвищення ефективності електронного документообігу. Крім того, запропоновано модель інтеграції СЕД із технологіями блокчейн, ШІ та OCR/NLP, а також систематизовано ключові сервіси й визначено їх значення для підвищення ефективності електронного документообігу. Висновки. Цифрові сервіси та системи електронного документообігу (MASTER, M.E.Doc, АСКОД тощо) сьогодні є ключовими інструментами в роботі органів публічного управління України. Інтеграція традиційних СЕД із технологіями блокчейн та штучного інтелекту створює умови для підвищення прозорості, ефективності та швидкості надання державних послуг. Водночас результативність таких рішень визначається не лише вибором програмного забезпечення, а й рівнем кібербезпеки, підготовкою персоналу, якістю системної інтеграції та належним правовим супроводом. Слід підкреслити, що інформаційна безпека в електронному документообігу не зводиться лише до використання захищених програм. Вона передбачає комплекс технічних (шифрування, блокчейн, ШІ), організаційних (регламенти доступу, навчання, аудит), інфраструктурних (VPN, резервне копіювання) тощо. Важливо, щоб ці заходи були підкріплені сучасним правовим регулюванням, яке сьогодні потребує уточнення та удосконалення відповідно до викликів цифрової держави.