Інформаційне обслуговування користувачів бібліотек України з пошуку та аналізу наукових публікацій

Анотація

Метою статті є огляд сучасної парадигми інформаційного обслуговування в бібліотеках України, що базується на використанні інтелектуальних систем аналізу даних, наукометричних інструментів та підтримці повного циклу наукового дослідження – від планування до поширення результатів у відкритому доступі. Методологія дослідження базується на аналізі публікацій останнього десятиліття, що охоплюють трансформаційні процеси в бібліотечній сфері, а також на вивченні звітів міжнародних організацій (зокрема «Pulse of the Library 2025») щодо впровадження штучного інтелекту. У роботі розглянуто інструментарій провідних наукометричних платформ та спеціалізованого програмного забезпечення для візуалізації структури наукових знань. Також проаналізовано методичні підходи до інформаційної грамотності на основі Framework від ACRL. Наукова новизна полягає у переосмисленні ролі бібліотек України як активних інтелектуальних партнерів, а не просто посередників у доступі до інформації. У роботі визначено та класифіковано прикладні напрями використання штучного інтелекту в бібліотечних сервісах для автоматизованого синтезу знань та перевірки академічної доброчесності. Розглянуто стратегічну роль концепції інформаційного консультанта у реалізації принципів відкритої науки та впровадженні стандартів FAIR для управління дослідницькими даними. Висновок. Інформаційне обслуговування в бібліотеках перебуває на етапі фундаментальної трансформації, де установа перетворюється на аналітичний хаб. Для успішного розвитку рекомендовано інвестувати в ШІ-грамотність персоналу, розбудовувати екосистему відкритої науки через інституційні репозитарії та інтегрувати просунуті інструменти візуалізації даних у повсякденну практику. Майбутнє бібліотек залежить від ефективного поєднання людської експертизи з потужністю штучного інтелекту.