Використання VR- та AR-технологій у збереженні культурної спадщини України
DOI:
https://doi.org/10.32461/2409-9805.4.2025.351584Ключові слова:
цифровізація культурної спадщини, віртуальна реальність (VR), доповнена реальність (AR), збереження нематеріальної спадщини, культурна ідентичність, технології збереження культурної спадщини в кризових умовахАнотація
Метою роботи є аналіз можливостей використання цифрових технологій, зокрема віртуальної (VR) та доповненої реальності (AR), для збереження, відтворення та популяризації культурної спадщини України в умовах воєнних загроз. Методологія дослідження базується на комплексному аналізі сучасних підходів до цифровізації культурної спадщини, включаючи методи 3D-сканування, фотограмметрії, VR/AR-моделювання та інформаційного моделювання будівель (BIM). Використано порівняльний аналіз практик та систематизацію результатів застосування цифрових технологій для матеріальної і нематеріальної спадщини. Наукова новизна статті полягає у виокремленні інтегрованого підходу до цифрового збереження культурних об’єктів, який поєднує VR/AR-технології, мобільне документування, краудсорсинг та стандартизацію метаданих для забезпечення доступності й автентичності культурних ресурсів. Запропоновано концепцію «культурного резервного фонду», що дозволяє зберегти культурні цінності навіть за втрати фізичних оригіналів. Висновки. Цифровізація культурної спадщини в Україні є багатошаровим процесом, який забезпечує комплексний захист і збереження матеріальних та нематеріальних об’єктів. VR і AR-технології дозволяють відтворювати архітектурні споруди, традиції, мистецькі практики та соціокультурні явища, створюючи доступ до культурного надбання навіть у випадку руйнування фізичних об’єктів. Цифрові платформи сприяють навчальним і науковим цілям, розвитку віртуального туризму та підвищенню суспільної обізнаності через інтерактивні й краудсорсингові рішення. Забезпечення кібербезпеки, регулярне оновлення форматів, захист авторських прав та державна підтримка є ключовими умовами ефективності цифрової трансформації. Координація між державними органами, науковими установами, музейними інституціями та технологічними розробниками створює стійку екосистему цифрової спадщини, здатну адаптуватися до кризових умов, інтегрувати міжнародні стандарти та зберігати автентичність культурного змісту для майбутніх поколінь.
Посилання
Вовк Н. С. Особливості метаданих Європіани як сукупності інформації для опису цифрової культурної спадщини. Вісник Харківської державної академії культури. 2023. Вип. 64. С. 7–15. DOI: https://doi.org/10.31516/2410-5333.064.01.
Колеко М. Нормативно-правові основи оцифрування книжкових пам’яток України. Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук. 2023. № 12. С. 39–54. DOI: https://doi.org/10.31866/2616-7654.12.2023.293570.
Рачков Є. Знищення, збереження та переосмислення міської культурної спадщини України під час російсько-української війни. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Історія. 2022. Вип. 62. С. 12–48. DOI: https://doi.org/10.26565/2220-7929-2022-62-01.
Тур О. М., Шабуніна В. В., Саранча В. І. Дигіталізація архівних фондів, музейних та бібліотечних ко-лекцій як чинник збереження національної культурної спадщини України. Бібліотекознавство. Документоз-навство. Інформологія. 2023. № 3. С. 49–56. DOI: https://doi.org/10.32461/2409-9805.3.2023.290983.
Boyko O., Ziakun A., Povalii T., Zhylenko E. Development of a video tour as a component of the activities of the manager of socio-cultural sphere: Memorialization and digitization // Socio-Cultural Management Journal. 2023. Vol. 6, № 2. P. 52–71. DOI: https://doi.org/10.31866/2709-846X.2.2023.291286.
Chen X. Virtual reality (VR) for cultural heritage preservation in China. Asian Journal of Computing and Engineering Technology. 2024. Vol. 5, № 1. DOI: https://doi.org/10.47604/ajcet.2807.
Ioniță S., Turcanu-Carutiu, D. Use of drones for digitization and monitoring the built cultural heritage: Indoor and outdoor. Heritage – New Paradigm. 2022. DOI: https://doi.org/10.5772/intechopen.100346.
Miao F., Zhang N. Digitization, preservation, and dance narrative exploration of Red Music cultural heritage in Hebei Province: A multidisciplinary approach. International Journal of Social Sciences and Public Administration. 2024. Vol. 2, № 2. P. 211–221. DOI: https://doi.org/10.62051/ijsspa.v2n2.31.
Muhammad Shoaib Siddiqui, Syed T. A., Nadeem A., Nawaz W., Alkhodre A. Virtual tourism and digital heritage: An analysis of VR/AR technologies and applications. International Journal of Advanced Computer Science and Applications. 2022. Vol. 13, № 7. P. 303–315. DOI: https://doi.org/10.14569/IJACSA.2022.0130739.
Nguyen C. D. Digital cultural heritage in the crossfire of conflict: Cyber threats and cybersecurity perspectives. Insights: The UKSG Journal. 2024. Vol. 37. DOI: https://doi.org/10.1629/uksg.647.
Ortega-Sánchez D., López-Sanvicente A. B. Design, content validity, and inter-observer reliability of the “Digitization of Cultural Heritage, Identities, and Education” (DICHIE) instrument. Humanities and Social Sciences Communications. 2023. Vol. 10. Art. 53. DOI: https://doi.org/10.1057/s41599-023-01550-z.
Öztürk M. The use of immersive technologies as a representation tool in the protection of archaeological heritage. Mimarlık ve Yaşam. 2023. Vol. 8, № 4. P. 817–836. DOI: https://doi.org/10.26835/my.1352984.
Prasad T., Sehgal A., Ghiya S. A study on cultural heritage preservation in the digital era. International Journal of Scientific Research in Engineering and Management. 2024. Vol. 8, № 2. P. 1–13. DOI: https://doi.org/10.55041/IJSREM28803.
Qi G. Research on digital protection and revitalization of Wenzhou Shuomen ancient port site based on VRAR technology. Scientific Journal of Technology. 2024. Vol. 6, № 5. P. 101–109. DOI: https://doi.org/10.54691/4zhh8n98.
Sančanin B., Penjišević A. The importance of the digitization process for the promotion of cultural heritage of the Republic of Serbia: Empirical and statistical findings. International Journal of Cognitive Research in Science, Engineering and Education. 2023. Vol. 11, № 2. P. 221–229. DOI: https://doi.org/10.23947/2334-8496-2023-11-2-221-229.
Shevchenko M. O. European Union experience in digitizing historical and cultural heritage: Ways of implementation in Ukraine. Science and Education a New Dimension. Humanities and Social Sciences. 2020. Vol. VIII (230), № 38. P. 71–75. DOI: https://doi.org/10.31174/SEND-HS2020-230VIII38-17.
Siliutina I., Tytar O., Barbash M., Petrenko N., Yepyk L. Cultural preservation and digital heritage: Challenges and opportunities. Amazonia Investiga. 2024. Vol. 13, № 75. P. 262–273. DOI: https://doi.org/10.34069/AI/2024.75.03.22.
Stewart R., Stewart C. Digital approaches for the presentation of tourist sites with historical significance. Digital Presentation and Preservation of Cultural and Scientific Heritage. 2023. Vol. 13. P. 325–332. DOI: https://doi.org/10.55630/dipp.2023.13.34.
Trach Y., Tolmach M., Chaikovska O., Gumeniuk T. Problems of cultural heritage preservation in the context of the armed conflict growth. Information Technology in Disaster Risk Reduction (ITDRR 2019). IFIP Advances in Information and Communication Technology. Vol. 575. Cham: Springer, 2020. P. 31–44. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-030-48939-7_4.
Zheng Y. The copyright challenges of cultural heritage digitization and its countermeasures. International Journal of Social Sciences and Public Administration. 2024. Vol. 4, № 1. P. 371–389. DOI: https://doi.org/10.62051/ijsspa.v4n1.44.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Нестор Думанський , Наталія Вовк

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.