Параметричний аналіз стабільності врожайності твердої пшениці (triticum durum desf)
DOI:
https://doi.org/10.30835/2413-7510.2019.190448Ключові слова:
тверда пшениця, урожайність, генотип, стабільність, кореляціяАнотація
Мета. Метою даних досліджень було визначити особливості взаємодії генотип-середовище (GEI) 23 генотипів твердої пшениці, використовуючи різні параметри стабільності для відбору генотипів, які мають як високу продуктивність, так і стабільність.
Матеріали та методи. Дослідження проводили у чотирьох пунктах випробування з різними грунтовими та гідротермічними умовами протягом 2008/092009/10 рр. Для кількісної оцінки стабільності врожаю було розраховано сім статистичних параметрів стабільності (bi, Pi, ASVi, CVi, S2di, S2i та W2i).
Обговорення результатів. На врожайність зерна всіх генотипів суттєво вплинули умови вирощування, які обумовили 88,2 % від загальної дисперсії врожайності, тоді як внесок фактору генотип та взаємодії генотип-середовище становив лише 2,9 % та 8,9 % відповідно. Середня урожайність досліджених генотипів мала значну позитивну кореляцію з коефіцієнтом регресії (bi) та дисперсією навколишнього середовища (S2i). Кореляційний аналіз також розділяв методи Pi, bi та S2i, які корелювали із середньою врожайністю, та методи ASV, W2i та S2di, які оцінювали фенотипову стабільність генотипів незалежно від врожайності.
Висновки. За результатами досліджень, генотипи Bel, Amg, Miki, Bss і Msb були найбільш стабільними за більшістю використаних статистичних моделей. Miki, Amg та Msb виділено як найкращі генотипи, що поєднували високі показники врожайності та високу стабільність у різних умовах.
Посилання
Sissons MJ. Role of durum wheat composition on the quality of pasta and bread. Global Science Books, 2008. P. 75–90.
Mohammadi M, Sharifi P, Karimizadeh R. Stability Analysis of durum wheat genotypes by regression parameteres in dryland conditions. Acta Universitatis Agriculturae et Silviculturae Mendelianae Brunensis. 2014; 62(5): 1049–1056. DOI: 10.11118/actaun201462051049.
Akcura M, Kaya Y, Taner S. Genotype-environment interaction and phenotypic stability analysis for grain yield of durum wheat in the Central Anatolian Region. Turkish J. Agric. Fores. 2005; 29: 369–375.
Lin CS, Binns MR, Lefkovitch LP. Stability analysis: Where do we stand? Crop Sci. 1986; 26: 894–900.
Becker HC, Leon J. Stability analysis in plant breeding. Plant Breeding. 1988; 101: 1–23.
Wricke G. On a method of understanding the biological diversity in field research. Z. Pfl.-Zücht. 1962; 47: 92–146.
Finlay KW, Wilkinson GN. The analysis of adaptation in a plant breeding programme. Australian J. Agric. Res. 1963; 14: 742–754.
Eberhart SA, Russel WA. Stability parameters for comparing varieties. Crop Sci. 1966; 6: 36–40.
Francis TR, Kannenberg LW. Yield stability studies in short-season maize. i. a descriptive method for grouping genotypes. Revue Canadienne de Phytotechnie. 1978; 58(4): 1029–1034. DOI: 10.4141/cjps78-157.
Becker HC. Correlation among some statistical measures of phenotypic stability. Euphytica. 1981; 30(3): 835–884.
Gauch HG, Zobel RW. AMMI analysis of yield trials. Chap. 4. In: Kang, M.S. & Gauch H.G., (Eds.), Genotype by environment interaction. CRC Press, Boca Raton, FL, USA. 1996. P. 85–122.
Purchase JL, Hatting H, van Deventer CS. Genotype x environment interaction of winter wheat in south Africa : II. Stability analysis of yield performance. South African Journal of Plant and Soil. 2000; 17:101–107. DOI: 10.1080/02571862.2000.10634878.
Gauch HG. Statistical analysis of yield trials by AMMI and GGE. Crop Science. 2006; 46(4): 1488–1500.
Yan W. Singular-value partitioning in biplot analysis of multi-environment trial data. Agronomy Journal. 2002; 94: 990–996. DOI: 10.2134/agronj2002.9900.
Yan W, Kang MS. GGE biplot analysis: a graphical tool for breeders, geneticists and agronomists. Boca Raton, USA, 2003.
Gauch HGJr, Piepho PH, Annicchiarico P. Statistical analysis of yield trials by AMMI and GGE: further considerations. Crop Science. 2008; 48: 866–889.
Sabaghnia N, Dehghani H, Sabaghpour SH. Nonparametric methods for interpreting GxE interaction of lentil genotypes. Crop Sci. 2006; 46: 1100–1106.
Lin CS, Binns MR. A superiority measure of cultivar performance for cultivar x location data. Can. J. Plant Sci. 1988; 68: 193–198.
Rose LW, Das MK, Taliaferro CM. A comparison of dry matter yield stability assessment methods for small numbers of genotypes of Bermudagrass. Euphytica. 2008; 164; 19–25. DOI: 10.1007/s10681-007-9620-2.
Akcura M, Kaya Y, Taner S, Ayranci R. Parametric stability analyses for grain yield of durum wheat. Plant Soil Environ. 2006; 52 (6): 254–261.
Mohammadi R, Roostaei M, Ansari Y, Aghaee M, Amri A. Liens entre la mesure de la stabilite du phenotype et le genotype de trois cereals. Can. J. Plant Sci. 2010; 90: 819–830. DOI: 10.1139/CJPS2013-386
Farshadfar E, Hatami N. Evaluation of Genotype × Environment Interaction in Wheat Substitution Lines. Agricultural Communications. 2015; 3(1): 1–7.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 A. Bendjama, P. Solonechnyi, H. Bouzerzour, S. Ramdani
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
При розміщенні текстів статей в електронних ресурсах авторські права зберігаються за автором друкованої публікації.
Автор може не погоджуватися з правками рецензентів і редакції, мотивуючи при цьому свою точку зору.
Автор може вимагати від редакції пояснень або змін у випадку виявлення істотних помилок у його статті.
Автор може використовувати матеріали, опубліковані в журналі «Селекція і насінництво» у своїх роботах, обов’язково посилаючись на наш журнал.
