Ознакова колекція сочевиці (Lens culinaris Medik.) за харчовою цінністю насіння

Автор(и)

  • N. A. Vus Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва НААН, Україна
  • O. N. Bezuglaya Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва НААН, Україна
  • L. N. Kobyzeva Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва НААН, Україна
  • T. N. Bozhko Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва НААН, Україна
  • A. A. Vasilenko Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва НААН, Україна
  • T. A. Shelyakina Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва НААН, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30835/2413-7510.2020.206962

Ключові слова:

сочевиця, колекція, харчова цінність, розварюваність, колір сім’ядолів та насіннєвої оболонки, стійкість до побуріння, крупність насіння.

Анотація

Мета дослідження полягала в узагальненні та аналізі багаторічних даних про харчові якості зразків сочевиці (Lens culinaris Medik.) з базової колекції Національного центру генетичних ресурсів рослин України (НЦГРРУ).

Матеріали і методи. За 1992–2018 рр. було вивчено 555 зразків базової колекції сочевиці НЦГРРУ. Зразки виду Lens culinaris Medik. було представлено двома підвидами: subsp. microsperma та subsp. macrosperma.

Вивчення колекційних зразків сочевиці та морфологічний опис зразків, їх класифікацію за господарськими і біологічними властивостями проведено за Класифікатором роду Lens L.

Вміст білка в насінні визначали методом К’єльдаля у лабораторії генетики, біотехнології та якості Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН.

Обговорення результатів. Харчові властивості насіння сочевиці оцінювали у фазу повної стиглості за ознаками: вміст білка, час розварювання, смакові якості, колір сім’ядолів, та насіннєвої оболонки, стійкість до побуріння і крупність насіння.

За ознакою «вміст білка в насінні» до колекції включено зразки: із дуже високим рівнем прояву ознаки (понад 30 %), один зразок еталон UD0600398, Україна вміст білка 30,34 %; з високим (29–30 %) 26 зразків; із середнім (26–28 %) 55 зразків; із низьким (20–25 %) 79 зразків. За ознакою «швидкість розварювання» до колекції було включено 154 зразки: із дуже хорошою (менше 40 хвилин) 45 зразків; хорошою (40–60 хв.) 89 зразків; середньою (61–80 хв.) 20 зразків. Виділено еталони різного рівня смакових якостей сочевиці, які було включено до означеної колекції: дуже низька якість (3 бали): ЛУГ 330/04, Україна; низька (5 балів): 1743 T 19, Канада; висока (7 балів): Миледи, Росія.

Важливим аспектом ринкової вартості харчової сочевиці є зовнішній вигляд насіння: колір насіннєвої оболонки, колір сім’ядолів, стійкість до побуріння. За ознакою «колір сім’ядолів» виділено: із жовтим кольором – 87 зразків, із жовтогарячим – 67 зразків, із зеленим – шість зразків. У відповідності до класифікатору роду Lens на цей час існує вісім типів забарвлення насіннєвої оболонки, еталони якої представлено зразками: біла – ЛУГ 45/09, Україна; рожева – ЛУГ 116/09, Україна; зелена – Зелений червонець, Україна; жовто-зелена – Красноградська 250, Україна; сіра – 1743 T 19, Канада; сіро-червона – Elista, Словаччина; коричнева – UD0600444, Ефіопія; чорна – Beluga, Ізраїль.

Враховуючи здатність насіннєвої оболонки до побуріння, виділено зразки еталони за цією ознакою: буріючі – Красноградская 250, Україна; небуріючі – ЛУГ 45/09, Україна.

 

Посилання

Кириченко В.В., Кобизєва Л.Н., Безугла О.М., Рябчун В.К., Сокол Т.В., Божко Т.М. Генофонд сочевиці в Україні. Харків: НААН, Ін-т рослинництва ім. В.Я. Юр’єва, 2016. 202 с.

Roy S., Hussain S.A. Protein deficiency: challenges and means to fight. Acta Scientific Nutritional Health. 2018. No 2(12). P. 01–02. URL: https://www.actascientific.com/ASNH/pdf/ASNH-02-0139.pdf.

Semba R.D. The rise and fall of protein malnutrition in global health. Ann. Nutr. Metab. 2016. No 69(2). P. 79–88. DOI: 10.1159/000449175.

Saskatchewan Pulse Growers. Saskatchewan Pulse Growers: 2020. [cited 2020 May 07]. URL: http://www.saskpulse.com/.

Aiking H. Future protein supply (Review). Trends in Food Science & Technology. 2011. No 22. P. 112–120. URL: DOI:10.1016/j.tifs.2010.04.005.

Roy F., Boye J.I., Simpson B.K. Bioactive proteins and peptides in pulse crops: Pea, chickpea and lentil. Food Research International (Ottawa, Ont.) 2010. No 43(2). P. 432-442. DOI: 10.1016/j.foodres.2009.09.002 AGR: IND44322587.

Jarpa-Parra M. Lentil protein: a review of functional properties and food application. An overview of lentil protein functionality. International Journal of Food Science and Technology. 2018. No 53. P. 892–903. DOI: https://doi.org/10.1111/ijfs.13685.

Garg M., Sharma N., Sharma S., Kapoor P., Kumar A., Chunduri V., Arora P. Biofortified crops generated by breeding, agronomy, and transgenic approaches are improving lives of millions of people around the World. Front. Nutr. 2018. No 5. P. 12. DOI: 10.3389/fnut.2018.00012.

Khazaei H., Subedi M., Nickerson M., Martínez-Villaluenga C., Frias J., Vandenberg A. Seed protein of lentils: current status, progress, and food applications. Foods. 2019. No 8. P. 391. DOI: 10.3390/foods8090391.

Johnson C.R., Thavarajah D., Combs G.F., Thavarajah P. Lentil (Lens culinaris L.): A prebiotic-rich whole food legume. Food Research International. 2013. No 51. P. 107–113. DOI: 10.1016/j.foodres.2012.11.025.

Босак В.Н., Сачивко Т.В. Особенности аминокислотного состава и биологическая ценность белка бобовых овощных культур. Вестник Белорусской государственной сельскохозяйственной академии. 2018. № 1. С. 37–40.

FAOSTAT. 2019 [cited 2020 March 20]. URL: http://www.fao.org/faostat/en/.

Обсяг виробництва, урожайність та зібрана площа сільськогосподарських культур за їх видами по регіонах. Держстат України. 1998–2019 [cited 2020 May 07]. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2019/sg/ovuzpsg/Arh_ovuzpsg_2019_u.html.

Кобизєва Л.Н., Безугла О.М., Безуглий І.М., Рябуха С.С., Тертишний О.В., Силенко С.І. Ефективність використання цінних джерел національної колекції зернобобових культур НЦГРРУ в селекційній практиці. Селекція і насінництво. 2011. Вип. 100. С. 172–180.

Кобизєва Л.Н., Безугла О.М., Силенко С.І., Колотилов В.В., Сокол Т.В., Докукіна К.І., Василенко А.О., Безуглий І.М., Вус Н.О. Методичні рекомендації з вивчення генетичних ресурсів зернобобових культур. Харків: НААН. Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва, 2016. 84 с.

Международный классификатор СЭВ рода Lens Mill. Ленинград: ВИР, 1985. 39 с.

Ермаков А.И. Методы биохимического исследования растений. Москва: Агропромиздат, 1987. 430 с.

Комаров В.И., Прорешнева Р.К. Технологическая оценка зерна гороха, чечевицы, фасоли. Методические рекомендации. Ленинград: ВИР, 1992. 17 с.

Генетичні ресурси рослин. Терміни та визначення понять (Національний стандарт України): ДСТУ 7066.2009. Чинний від 2011-01-01. Київ: Держспоживстандарт України, 2010.

Khazaei H., Caron C.T., Fedoruk M., Diapari M., Vandenberg A., Coyne C.J., McGee R., Bett K.E. Genetic diversity of cultivated lentil (Lens culinaris Medik.) and its relation to the World’s agro-ecological zones. Front. Plant Sci. 2016. No 7. P. 1093. DOI: 10.3389/fpls.2016.01093.

Орехівський В.Д., Січкар В.І., Овсянникова Л.К., Маматов М.О., Соломонов Р.В. Сочевиця – джерело рослинного білка. Зернові продукти і комбікорми. 2017. № 17(4). С. 22–30.

Кобизєва Л.Н. Вихідний матеріал для селекції зернобобових культур з покращеними технологічними показниками насіння. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2013. № 13. С. 54–57.

Ninou E., Papathanasiou F., Vlachostergios D.N., Mylonas I., Kargiotidou A., Pankou C., Papadopoulos I., Sinapidou E., Tokatlidis I. Intense breeding within lentil landraces for high-yielding pure lines sustained the seed quality characteristics. Agriculture. 2019. No 9. P. 175. DOI: 10.3390/agriculture9080175.

Суворова Г.Н., Иконников А.В. Наследование признака «красная окраска семядолей» у чечевицы при скрещивании с видом Lens tomentosus Ladizinsky. Зернобобовые и крупяные культуры. 2016. № 4(20). С. 38–41.

Ятчук П.В. Современное состояние производства чечевицы. Зернобобовые и крупяные культуры. 2018. № 4(28). С. 110–112. DOI: 10.24411/2309-348X-2018-11058.

Kumar Y., Mishra S.K., Tyagi M.C., Singh S.P., Sharma B. Linkage between genes for colour, plant pubescence, number of leaflets and plant height in lentil (Lens culinaris Medik.). Eyphytica. 2005. No 145. P. 41–48. DOI: 10.1007/s10681-005-0103-z.

Коновалов Ю.Б. Частная селекция полевых культур. Москва: Агропромиздат, 1990. 543 с.

Slinkard A.E. Inheritance of cotyledon color in lentils. Journal of Heredity. 1978. No 69(2). P. 139–140. DOI: 10.1093/ oxfordjournals.jhered.a108901.

Emami M.K. Genetic mapping in lentil (Lens culinaris Medik.). [dissertation]: Indian Agricultural Research Institute, 1996.

Vandenberg A., Slinkard A.E. Genetics of seed coat color and pattern in lentil. Journal of Heredity. 1990. No 81(6). P. 484–488. DOI: 10.1093/oxfordjournals.jhered.a111030.

Smykal P., Vernoud V., Blair M.W., Soukup A., Thompson R.D. The role of the testa during development and in establishment of dormancy of the legume seed. Front Plant Sci. 2014. No 5. P. 351. DOI: 10.3389/fpls. 2014.00351 PMID: 25101104.

Mirali M., Purves R.W, Stonehouse R., Song R., Bett K., Vandenberg A. Genetics and biochemistry of zero-tannin lentils. PLoS ONE. 2016. No 11(10). P. e0164624. DOI: 10.1371/journal.pone.0164624.

Vaillancourt R., Slinkard A.E., Reichert R.D. The inheritance of condensed tannin concentration in lentil. Can J Plant Sci. 1986. No 66(2). P. 241±6. DOI: 10.4141/cjps86-038.

Амелин А.В., Кондыков И.В., Иконников А.В., Чекалин Е.И., Кондыкова Н.Н., Дмитриева Е.А. Генетические и физиологические аспекты селекции чечевицы. Вестник ОрелГАУ. 2013. № 1 (40). С. 31–39.

Muehlbauer F., Sarker A. Tannin free lentils: A promising development for specialty use and increased value. Grain Legumes. 2011. No 56. P. 27–28.

Mirali M., Purves R.W., Vandenberg A. Profiling the phenolic compounds of the four Major seed coat types and their relation to color genes in lentil. J. Nat. Prod. 2017. No 80(5). P. 1310–1317. DOI: 10.1021/acs.jnatprod.6b00872. Epub 2017 Apr 27.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-07-03

Номер

Розділ

МЕТОДИ І РЕЗУЛЬТАТИ СЕЛЕКЦІЇ