Мироносець – новий продуктивний і високобілковий сорт тритикале озимого, адаптований до умов полісько-лісостепового і лісостепового екотопів України
DOI:
https://doi.org/10.30835/2413-7510.2021.237168Ключові слова:
тритикале озиме гексаплоїдного рівня, новий сорт, агроекологічна та господарська хактеристика, донор короткостеблостіАнотація
Мета і задачі дослідження – створити новий продуктивний і високобілковий сорт тритикале озимого, адаптований до полісько-лісостепового і лісостепового екотопу України.
Матеріал та методика. Селекційну роботу зі створення нового різноманіття тритикале продовжували виконувати в навчально-науковому дослідному центрі Білоцерківського національного аграрного університету впродовж 2007–2017 рр. Контрольне та екологічне випробування проведено впродовж 2009–2019 рр. в умовах Полісся (Інститут сільського господарства Полісся НААН (2007–2009 рр.; попередники: зайнятий пар), Центрального Лісостепу (Миронівський інститут пшениці імені В.М. Ремесла НААН (2016-2019 рр.; попередники: гірчиця, соя, горох на насіння; Білоцерківський НАУ (2009-2016 рр.; попередники: зайнятий пар, картопля), Північного Лісостепу (Інститут садівництва НААН» (2016-2017 рр.; попередники: багаторічні трави). Засоби захисту рослин не застосовували. Вихідним матеріалом були сорти різного еколого-географічного походження вітчизняної і зарубіжної селекції – тритикале: Славетне (UA), Пшеничне (UA), Чаян (UA), ДАУ 5 (UA),Ураган (UA), Ладне (UA), Раритет (UA), Харроза (UA), Поліське 7 (UA), Адась (BLR), Woltario (POL), Утро (BLR), Pigmei (POL), Triticale 64 (HUG), Kandar (SVK), Gorun 1 (ROM), Haduk (ROM, Prader (SV), АД 1668 (RU), ПРАО 19 (RU), Корнет (RU) та ін. наданого на договірній основі НЦГРРУ ІР ім. Юр’єва НААН. Гібридизацію виконували способом ручної кастрації материнських компонентів та запилення «твел-методом» через 2–3 доби після кастрації. Вивчення селекційного матеріалу проводили згідно методичних вказівок ВІР та методики Державного сортовипробування [30]. Математично-статистичну обробку даних проводили за Б.О. Доспєховим та з використанням комп’ютерних програм Statistica-5.5 та Excel-2003.
Обсуждение результатов. В умовах центрального Лісостепу в 2008 р. методом межсортової гібридизації в межах нотороду ×Triticosecale і дворазовим індивідуальним добором з гібридної популяції, отриманої від схрещування (Августо х Ягуар) х К9844/93, в F2–F4 і повторними поліпшуючими відборами в F10 виділено кращу лінію ЛЧ/97 (сорт Мироносець).
Показано, що новий сорт тритикале характеризується високою врожайністю – біля 7,5 т/га, при середній урожайності зерна в умовах перехідної зони Лісостеп-Полісся – 5,7 т/га, центрального Лісостепу – 6,3 т/га та Полісся – 3,5 т/га, високою стійкістю до вилягання, обсипання, ламкості колоса, проростання зерна в колосі, комплексною стійкістю до ураження збудниками бурої листкової іржі, борошнистої роси, фузаріозу колоса та пошкодження рослин гесенською мухою, високою морозо- та зимостійкістю, посухостійкістю (8,5–9 балів), зимостійкістю за штучного проморожування – близько 70 % (критична температура вимерзання -18,3° С), стійкістю до весняних і осінніх заморозків – на рівні 9 балів.
Установлено, що рослини сорту Мироносець здатні регулювати свою продуктивність під впливом аномальних біотичних та абіотичних факторів середовища, залишаючи 3–4 (зрідка 1–3 шт.) продуктивних стебла, часто 1–3 стебла з недорозвинутим колосом і 1–2 підсіди (стебел без колоса).
Висновки. За даними кваліфікаційної експертизи зерно сорту Мироносець відноситься до середньобілкових (13,5%). Сорт рекомендовано до вирощування в зонах Полісся і Лісостепу. Окрім цього, сорт Мироносець є цінним для комбінаційної селекції як джерело короткостеблості
Посилання
Girko VS, Girko OV, Voloschuk SI. Influence of agroclimatic conditions on yield of winter triticale and efficiency of cultivation technology. Zb. nauk. pr. NNTs Institut zemlerobstva NAAN. 2010; 4: 213–223.
Moskalecz VV. Triticosecale Wittmack ex. A. Camus: ecosystem approach to research for the formation of sustainable crops. Donetsk: Noulidzh, 2014. 602 p.
Pykalo SV. In vitro selection of triticale for resistance to abiotic stressors (review). Myronivskyi visnyk. 2019; 9: 80–90.
Rybalka OI., Morhun VV., Morhun BV., Polishchuk SS. Genetic basis of a new direction of selection of original wheat quality classes of wheat (Triticum aestivum L.) and triticale (x Triticosecale Wittmack). Fiziolohiia roslyn i henetyka. 2019; 51(3): 207–240.
Moskalets VV, Moskalets TZ, Vasylkivskyi SP et al. Adaptability and stability mechanisms of Triticeae tribe to epiphytoparasites in anthropical ecosystem. Ukrainian Journal of Ecology. 2017; 7(2): 230–238.
Moskalets TZ., Kliuchevych MM., Moskalets VV. Resistance of winter triticale and soft wheat against Puccinia recondita Dietel & Holw. Karantyn i zakhyst roslyn. 2015; 6: 1–3.
Shulyndin AF. Triticale – a new grain and feed crop. Kyiv: Urozhay, 1981. 49 p.
Dogan R, Kacar O, Coplu N, Azkan N. Characteristics of new breeding lines of triticale. J. Agric. Res. 2009; 4: 133–138.
Grib SI, Bushtevich VN. Selection of triticale in Belarus: results, problems, their solutions. Tritikale. 2010; 4: 74–78.
Kyrylchuk AM. Estimation of winter triticale gene pool for creation of Polissya ecotype varieties. Sel. Nasinn. 2014; 106: 24–33. DOI: 10.30835/2413-7510.2014.42098.
Grabovets AI, Krohmal AV. Results and prospects of winter triticale breeding. In: Tritikale (issue. 6). Rostov-na-Donu, 2014. P. 29–36.
Parii FM, Diordiieva IP. Evaluation of low-stem forms of four-species triticale on the main economic and valuable features. Visnyk Umanskoho natsionalnoho universytetu sadivnytstva. 2014. № 1. S. 74-78.
Moskalets VV, Moskalets TZ. Manifestations of modification ability of triticale genotypes of winter Forest-Steppe and Polissya ecotypes. Sel. Nasinn. 2015; 107: 75–86. DOI: 10.30835/2413-7510.2015.54035.
Riabchun VK, Melnyk VS, Kapustina TB, Shchechenko OYe. Yield of triticale spring and its stability depending on genotype and environmental conditions. Plant Varieties Studting abd Protection 2016; 1: 37–44. DOI: 10.21498/2518-1017.1(30).2016.61765.
Kharchenko MV, Voloshchuk SI. Parameters of adaptability, biological and economic signs of perspective lines of winter triticale. Myronivskyi visnyk. 2016; 3: 71–84.
Kovtunenko VYa, Bespalova LA, Panchenko VV, Kalmyish AP. Directions and results of selection of triticale at the Krasnodar Research Institute of Agriculture named after P.P. Lukyanenko". Trudyi Kubanskogo gosudarstvennogo agrarnogo universiteta. 2017; 66: 115–120.
Urazaliev RA, Aynebekova BA, Tadzhibaev DG. Breeding winter hexaploid triticale in Kazakhstan. Trytykale – kultura KhKhI storichchia: materialy mizhnar. nauk.-prakt. konf. Instytut roslynnytstva im. V.Ya. Yurieva NAAN. 4–6 July 2017. Kharkiv. P. 52–53.
Schipak GV, Matviets VG, Ryabchun NI, Schipak VG. Results of breeding hexaploid triticale for winter resistance. Plant Varieties Studting abd Protection. 2017; 13(1): 43–54. DOI: 10.21498/2518-1017.13.1.2017.97257.
Moskalets VV, Moskalets TZ, Hrynyk IV, Moskalets VI, Buniak NM. Agroecological and selection characteristics of a new genetic diversity of triticale winter Polissya-Forest-Steppe ecotype. Sel. Nasinn. 2019: 115: 124–136. DOI: 10.30835/2413-7510.2019.172795.
Stoyanov H. Response of Bulgarian triticale cultivars to unfavorable environments. Bulgarian Journal of Crop Science. 2020; 57(6): 17–29.
Levchenko OS, Starychenko VM. Features of formation and manifestation of signs of grain productivity in winter triticale. Zernovi kultury. 2020; 4(1): 20–27.
Hammer K, Filatenko AA, Pistrick K. Taxonomic remarks on Triticum L. and ×Triticosecale Wittm. Genet Resour Crop Evol. 2011; 58: 3–10.
×Triticosecale neoblaringhemii A. Camus in Page R D M. The Plant List with literature. Institute of Biodiversity, Animal Health and Comparative Medicine, College of Medical, Veterinary and Life Sciences, University of Glasgow. DOI: 10.15468/btkum2 accessed via GBIF.org on 2021-02-01.
Triticum neoblaringhemii (A.Camus) Mackey in Page R D M. The Plant List with literature. Institute of Biodiversity, Animal Health and Comparative Medicine, College of Medical, Veterinary and Life Sciences, University of Glasgow. DOI: 10.15468/btkum2 accessed via GBIF.org on 2021-02-01.
×Triticosecale rimpaui Wittm., 1933 in The International Plant Names Index Collaborators. International Plant Names Index. 2019. DOI: 10.15468/uhllmw accessed via GBIF.org on 2021-01-30.
×Triticosecale semisecale (Mac Key) K.Hammer & Filat., 2010 in The International Plant Names Index Collaborators. International Plant Names Index. 2019. DOI: 10.15468/uhllmw accessed via GBIF.org on 2021-01-30.
Mezhenskyi VM. On the issue of ordering Ukrainian plant names. Message 11. Triticosecale Wittmack ex A.Camus. Plant Varieties Studying and Protection. 2019; 15(4): 325–336. DOI: 10.21498/2518-1017.15.4.2019.188416.
Triticosecale Wittmack ex A.Camus in GBIF Secretariat. GBIF Backbone Taxonomy. 2019. DOI: 10.15468/39omei accessed via GBIF.org on 2021-01-30.
Replenishment, preservation and study of the world collection of wheat, aegilops and triticale. Methodical instructions. Sankt-Peterburg: VIR, 1999. 82 p.
Methods of the state variety trials of agricultural crops. Moscow, 1988. 121 p.
Dospekhov BA. Methodology of field experiment. Мoscow: Аgropromizdat, 1985. 351 p.
State Register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine in 2021. Kyiv, 2021. P. 48.
Moskalets TZ, Vasylkivskyi SP, Morgun BV, Moskalets VI, Moscalets VV, Rybalchenko VK. New genotypes and technological indicators of winter triticale Biotechnologia Acta. 2016; 9(1): 79–86.
Griffiths J, Murase K, Rieu I, Zentella R, Zhang ZL., Powers SJ, Gong F, Phillips AL, Hedden P, Sun TP, Thomas SG. Genetics сharacterization and functional analysis of the GID1 gibberellin receptors in Arabidopsis. Plant Cell. 2006; 18: 3399–3414.
Peng JR, Richards DE, Hartley NM, Murphy GP, Devos KM, Flintham JE. ‘Green revolution’ genes encode mutant gibberellin response modulators. Nature. 1999; 400(6741): 256–261. DOI: 10.1038/22307.
Willige BC, Ghosh S, Nill C, Zourelidou M, Dohmann EM, Maier A, Schwechheimer C. The DELLA domain of GA INSENSITIVE mediates the interaction with the GA INSENSITIVE DWARF1A gibberellin receptor of Arabidopsis. Plant Cell. 2007; 19(4): 1209–1220. DOI: 10.1105/tpc.107.051441.
Bernatzky R, Tanksley SD. Genetics of actin-related sequences. Theoretical and Applied Genetics. 1986; 72: 314–321.
Worland AJ, Korzun V, Roder MS, Ganal MW, Law CN. Genetic analysis of the dwarfing gene Rht8 in wheat. Part II. The distribution and adaptive significance of allelic variants at the Rht8 locus of wheat as revealed by microsatellite screening. Theoretical and Applied Genetics. 1998; 96: 1110–1120.
Korzun V, Melz G, Borner A. RFLP mapping of the dwarfing (Ddw1) and hairy peduncle (Hp) genes on chromosome 5 of rye (Secale cereale L.). Theoretical and Applied Genetics. 1996; 92: 1073–1077.
Youssefian S, Kirby EJM, Gale MD. Pleiotropic effects of the GA-insensitive Rht dwarfing genes in wheat: effects on leaf, stem, ear and floret growth. Field Crops Research. 1992; 28: 191–210.
Kobylyanskij VD, Solodukhina OV. Razvitie idej N.I. Vavilova v sovremennykh issledovaniyakh roda Secale L. Trudy po prikladnoj botanike, genetike i selekcii. 2012; 169: 53–64.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 V. V. Moskalets, V. I. Moskalets, T. Z. Moskalets, I. V. Grynyk, A. A. Demidov, S. I. Voloshchuk, S. O. Khomenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
При розміщенні текстів статей в електронних ресурсах авторські права зберігаються за автором друкованої публікації.
Автор може не погоджуватися з правками рецензентів і редакції, мотивуючи при цьому свою точку зору.
Автор може вимагати від редакції пояснень або змін у випадку виявлення істотних помилок у його статті.
Автор може використовувати матеріали, опубліковані в журналі «Селекція і насінництво» у своїх роботах, обов’язково посилаючись на наш журнал.
