Використання сортів проса з амілопектиновим типом крохмалю

Автор(и)

  • А.М. Проданік НСЦ Інститут землеробства НААН, Україна
  • О.В. Самборська НСЦ Інститут землеробства НААН, Україна
  • О.В. Горлачева Інститут рослинництва імені В.Я. Юр'єва НААН, Україна
  • С.М. Горбачева Інститут рослинництва імені В.Я. Юр'єва НААН, Україна
  • T.A. Шелякіна Інститут рослинництва імені В.Я. Юр'єва НААН, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30835/2413-7510.2021.251036

Ключові слова:

просо, амілопектинів тип крохмалю, цінна господарська ознака, біохімічна якість зерна, стійкість до 13 рас сажки, борошно

Анотація

Матеріали та методи. За експериментальний матеріал було взято чотири сорти проса з амілопектиновим типом (waxy) крохмалю Чабанівське, Живинка (НСЦ Інститут землеробства), Особливе та Альтернативне (Інститут рослинництва імені В.Я. Юр'єва). Основні цінні господарські характеристики сортів та їх біохімічні властивості зерна вивчено в 2018–2020 рр. Оцінку стійкості waxy-сортів до 13 рас сажки було проведено за 9-бальною шкалою згідно міжнародному класифікатору. Головні технологічні показники тіста та оцінку якості хліба з суміші борошна ярової пшениці сорту Миронівська і борошна з зерна сорту Чабанівське проводили згідно чинних методик. Борошно з проса додавали до борошна з пшениці у співвідношенні 2.5, 5.0, 7.5 та 10.0% .

Метою наших досліджень було встановити прояв основних цінних господарських ознак, біохімічних властивостей та стійкості до 13 рас сажки сортів проса вітчизняної селекції з амілопектиновим типом крохмалю та визначити оптимальне співвідношення просяного борошна з борошном ярої пшениці в сумішці для випікання хліба.

Обговорення результатів. За результатами наукової роботи встановлено, що waxy-сорти проса відрізняються за своїми цінними господарськими ознаками. Так, сорти Чабанівське і Живинка мають короткий вегетаційний період, в середньому 75 і 77 діб, а сорти Особливе та Альтернативне – 93 і 100 діб відповідно. Високорослі сорти Особливе і Альтернативне можна також вирощувати для годівлі тварин. За біохімічними показниками сучасні амілопектинові сорти суттєво не відрізнялися від інших, але мали високий вміст білка (13,50–14,0%) і каротиноїдів (4,8–5,6 мг/кг). Амілопектинові генотипи істотно різнилися за стійкістю до сажки. Сорт Чабанівське уражувався 13 расами сажки, сорти Альтернативне та Особливе мали стійкість на рівні 8 та 7 балів до 1 та 10 рас. Сорт Живинка показав високу стійкість до 8 рас сажки: Rs 1, Rs 4–Rs 7, Rs 9–Rs 11 – 9 балів. Додавання борошна з ваксі-проса покращувало пружність і розтяжність тіста, підвищувало збалансованість цих фізичних властивостей тіста між собою, поліпшувало силу борошна, але не впливало на показник седиментації. Хліб, випечений з додаванням 2,5% або 5,0% борошна зерна Чабанівське до борошна ярої пшениці Миронівська мав більший об’єм, кращий смак і зовнішній вигляд порівняно із стандартом.

Висновки. Сорти проса з амілопектиновим типом крохмалю (Чабанівське, Живинка, Особливе, Альтернативне), створені в Україні, характеризуються комплексом цінних господарських ознак та високими показниками якості зерна. Основним напрямом використання цих сортів є зерновий та кормовий (Особливе і Альтернативне). Сорт Живинка характеризується високою стійкістю (9 балів) до 8 рас сажки (Rs 1, Rs 4–Rs 7, Rs 9–Rs 11). Додавання борошна сорту Чабанівське до пшеничного покращує його хлібопекарські якості та смак хліба, плівки при цьому є додатковою клітковиною, яка сприяє травленню.

 

Посилання

Vriten P, Nakamura T, Yamamori M. Molecular characterization of waxy mutations in wheat. Molecular Genetics and Genomics. 1999; 61: 463–471.

Domon E, Fuijita M, Ishikawa N. The insertion/deletion polymorphisms in the waxy gene of barley genetic resources from East Asia. Theor. Appl. Genetics. 2002; 104: 132–138.

Cai XL, Wang ZY, Xing YY, Zhang JL, Hong MM. Aberrant splicing of intron 1 leads to the heterogeneous5 UTR and decreased expression of waxy gene in rice cultivars of intermediate amylose content. Plant Journal. 1998; 14: 459–465.

Wessler SR, Varagona MJ. Molecular basis of mutations at the waxy locus of maize correlation with the fine structure genetic map. Proc. of the National Academy of Science U.S.A. 1985; 82: 4177–4181.

Rybalka O. The nutritional value of natural healthy foods is well understood in the civilized world. Zerno i Khlib. 2011; 1: 13–19.

Andreyev NR. Import of starch and starch products. Pishchevaya Promyshlennost. 2001; 1: 32–33.

Kapustina VV, Dudkin MS. Obtainment and physico-chemical properties of starch phosphate of millet grain. Izvestiya Vuzov SSSR. Pishchevaya Tekhnologiya. 1972; 1: 19.

Juliano BO. A simplified assay for milled-rice amylose. Cereal Science Today. 1971; 16: 334–340.

Kuchumova LP, Kravets LP. Methodological recommendations for assessing the grain quality in breeding. Kharkiv: UkrNIIRSiG, 1982. P. 56.

Prodanyk AM, Perevertun LI, Samborska OV, Melnyk LA. Improvement of the method for as-sessing the resistance of millet to smut on artificial infection. Chabany, 2015. 13 p.

Kyrychenko VV, Petrenkova VP. Fundamentals of field crop breeding for resistance to harmful organisms. Kharkiv: Plant Production Institute named after VYa Yuriev of NAAS, 2012. 320 p.

Berkutova NS. Methods for assessments and formation of grain quality. Rospromizdat, 1991. 205 p.

Fedin MA. Methods of the state variety trials of agricultural crops. Technological assessments of cereals, groat crops and legumes. 1988. 121 p.

Yashovskiy IV. Millet breeding and seed production. Moscow: Agropromizdat, 1987. 255 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-30

Номер

Розділ

МЕТОДИ І РЕЗУЛЬТАТИ СЕЛЕКЦІЇ