Адаптивність та стабільність нових сортів і ліній ярого тритикале

Анотація

Мета і задачі дослідження. Мета досліджень – оцінити адаптивну здатність та стабільність сортів та селекційних ліній тритикале ярого за врожайністю та проявом цінних господарських ознак в екологічному випробуванні та виділити кращі комплексно цінні генотипи.

Матеріали та методи. Вивчали 13 генотипів (2020–2021 рр.) тритикале ярого у двох різних агрокліматичних середовищах (східний Лісостеп – ІР та перехідний ареал від Лісостепу до Степу – УДСР). Дослідні ділянки площею 2 м² у триразовому повторенні розміщували методом послідовних повторень. Польові оцінки проводили за методикою кваліфікаційної експертизи сортів рослин. Параметри адаптивності визначали за методикою А.В. Кільчевского, Л.В. Хотильової.

Обговорення результатів. Оцінено стабільність формування врожайності та цінних господарських ознак та виділено кращі комплексно цінні генотипи. Високий потенціал урожайності (6,85–7,44 т/га) та високу пластичність (bi 1,34–1,82) мали Дархліба харківський, Свобода харківська, ЯТХ 23-19, ЯТХ 29-19 та ЯТХ 40-19, що свідчить про ефективність їх вирощування у сприятливих умовах. Найбільш адаптованими до змін умов середовища є сорти Свобода харківська, Кріпость харківська та Опора харківська. Ці сорти можна рекомендувати для вирощування в різних умовах на всій території України.

Сорт Свобода харківська мав високу врожайність у середньому по досліду (6,24 т/га) та високі рівні загальної та специфічної адаптивної здатності, а також високу селекційну цінність генотипу. Сорт характеризується легким обмолотом, має стабільно середню висоту рослин (108 см).

Сорт Кріпость харківська мав стабільно високу врожайність (5,66 т/га), проявляв відносну стабільність та селекційну цінність генотипу. Стабільно за різних умов є короткостеблим (84–93 см) з підвищеною масою 1000 зерен (40,2 г) та стійкістю до септоріозу листя (7 балів), має більш тривалий період сходи-колосіння (60 діб).

Сорт Опора харківська мав стабільну врожайність (5,84 т/га) та виділився за загальною та специфічною адаптивною здатністю, селекційною цінністю генотипу. Характерною для нього є середньорослість (108 см) та менш тривалий період сходи-колосіння (56 діб).

Сорт Дархліба харківський проявив високу пластичність та загальну адаптивну здатність. В умовах УДСР він формував високий, порівняно з іншими сортами, рівень врожайності (6,75 т/га) та підвищену стійкість проти септоріозу листя. Серед ліній вищу селекційну цінність за врожайністю та адаптивністю мають ЯТХ 40-19, ЯТХ 23-19 та ЯТХ 29-19.

Лінія ЯТХ 40-19 мала високу врожайність у середньому по досліду (5,88 т/га), характеризувалася високою пластичністю. За сприятливих умов (УДСР, 2020 р.) мала найвищу врожайність – 7,44 т/га. Вона має підвищену стійкість до септоріозу листя (7,5 балів). Лінії ЯТХ 23-19 та ЯТХ 29-19 мали високий рівень пластичності. За сприятливих умов вони формували високу врожайність (відповідно 7,04 та 7,09 т/га). При цьому лінія ЯТХ 23-19 також проявила високі рівні загальної адаптивної здатності та селекційної цінності генотипу. За усіх умов вирощування вона формувала врожайність понад 5 т/га.

Висновки. В результаті екологічного випробування виділено найбільш цінні генотипи за параметрами адаптивності, урожайності та цінними господарськими ознаками. Високий потенціал урожайності (6,85–7,44 т/га) та високу пластичність (bi 1,34 – 1,82) мали Дархліба харківський, Свобода харківська, ЯТХ 23-19, ЯТХ 29-19 та ЯТХ 40-19. Найбільш адаптованими до змін умов середовища є сорти Свобода харківська, Кріпость харківська та Опора харківська. При цьому вони оптимально поєднують високий рівень врожайності та стабільність, тому можуть бути рекомендуваними для вирощування в різних умовах на всій території України. Серед ліній вищу селекційну цінність мали ЯТХ 23-19 та ЯТХ 40-19. Виділені зразки є також цінним матеріалом для селекції на врожайність та адаптивність.