Формування продуктивності та якості зерна сортів гороху в залежності від норми висіву в умовах східного лісостепу україни

Анотація

Мета дослідження – встановити вплив норми висіву на продуктивність і якість зерна сортів гороху в умовах східної частини Лісостепу України.

Матеріали і методи. Польові дослідження проводили в 2018–2021 рр. у стаціонарній сівозміні Інституту рослинництва імені В.Я. Юрʼєва НААН на фоні основного внесення мінеральних добрив у дозі N₃₀P₃₀K₃₀ згідно методики дослідної справи Б.А. Доспехова та методики кваліфікаційної експертизи. Ѓрунт – чорнозем типовий середньогумусний слабковилугований. Попередник – ярі колосові. Вихідним матеріалом були внесені в Державний реєстр сорти горохуОплот і Меценат, норми висіву схожого насіння 0,8; 1,0; 1,2; 1,4 млн шт./га. Технологія вирощування, за виключенням чинників, які вивчалися, загальноприйнята для зони.Статистичний обробіток експериментальних даних проводили методом дисперсійного аналізу.

Обговорення результатів. В умовах 2018–2021 рр. у сортів гороху кількість бобів та насіння на одну рослину та маса 1000 насінин були найбільшими за норми висіву 0,8 млн. шт./га. Підвищення норми висіву до 1,4 млн шт./га приводило до істотного зниження згаданих показників на 10,9–11,4%; 16,0–18,3% та 5,3–7,8% відповідно. Маса 1000 насінин у сортів гороху в залежності від норми висіву змінювалася неістотно, а саме: при нормах висіву 1,0 і 1,2 млн. шт./га, а також 1,2 і 1,4 млн. шт./га різниця складала 2,3–2,4 г та 4,1–9,5 г відповідно. Перед збиранням урожаю густота рослин в залежності від норми висіву була практично однаковою – 0,75–1,12 млн шт./га у сорту Оплот та 0,74–1,11 млн шт./га – у сорту Меценат. При цьому збереженість рослин до збирання знижувалася зі збільшенням густоти та складала в залежності від сорту за норми 1,4 млн. шт./га від 79,3 до 80,0%, а за норми 1,0 і 1,2 млн. шт./га – від 85,0 до 87,0%. Найбільш високою (92,5–93,8 %) збереженість в обох сортів була за норми 0,8 млн шт./га. Таким чином, у гороху за різних норм висіву відмічено здатність до саморегулювання густоти рослин.

У середньому за чотири роки у варіанті 0,8 млн шт./га врожайність сорту Оплот складала 2,67 т/га, а за умови збільшення норми висіву до 1,2 і 1,4 млн шт./га – підвищувалася на 0,35 та 0,41 т/га (13,1 та 15,4 %) відповідно. При цьому різниця врожайності у варіантах з нормами висіву 1,2 та 1,4 млн/га була неістотною. Урожайність сорту Меценат в залежності від норми висіву змінювалася значно менше – від 2,51 до 2,75 т/га, найвищого рівня досягала за норми висіву 1,2 млн/га, а при збільшенні густоти рослин було відмічено тенденцію до зниження врожайності.

За сприятливих погодних умов 2020 і 2021 рр. урожайність гороху була найбільш високою у варіантах 1,2 і 1,4 млн шт./га, без істотних відмінностей між сортами. Максимальну врожайність мав сорт Оплот у 2020 р., 4,09 та 4,20 т/га у залежності від норми висіву, що на 14,2% і 17,3% перевищує норму 0,8 млн шт./га. У сорту Меценат реакція на зміну погодних умов більш слабка. В залежності від норми висіву (1,0−1,4 млн шт./га) урожайність складала 3,59–3,77 т/га, а підвищення врожайності зерна на 0,20 т/га (5,6%) відмічено за норми 1,2 млн шт./га.

Установлено відмінності за якістю зерна в залежності від погодних умов та норми висіву. Вміст білка у сорту Оплот складав 21,35%, що на 0,26% вище, ніж у Мецената. В залежності від норми висіву вміст білка є вищим за норми 0,8 млн шт./га – 21,68% у сорту Оплот та 21,40% – у сорту Меценат.

Висновки.За різних погодних умов більш високими показники структури врожайності незалежно від сорту були за норми висіву 0,8 млн. шт/га. Збільшення норми висіву призводило до істотного зниження кількості бобів та насіння на одну рослину. При цьому мінливість маси 1000 насінин була неістотною, що свідчить про значно сильнішу залежність цього показника від сорту, аніж від умов вирощування. Передзбиральна густота рослин у обох сортів була однаковою, але збереженість знижувалася зі збільшенням норми висіву та була найбільшою у варіанті 0,8 млн шт./га – 92,5–93,8 %. Тобто, у гороху відмічено здатність до саморегуляції густоти рослин.

За чотири роки середня врожайність була вищою у сорту Оплот та складала 2,67 т/га за норми 0,8 млн шт./га, тоді як у Мецената – 2,51 т/га. При цьому сорт Оплот більш сильно реагував на зміну умов вирощування, ніж Меценат. Різниця за врожайністю в обох сортів у варіантах з нормами висіву 1,2 та 1,4 млн/га була неістотною, тому з урахуванням вартості насіння рекомендованою можна визнати норму 1,2 млн шт./га.

Незалежно від норми висіву вміст білка в насінні був вищим у сорту Оплот – 21,35%, що на 0,26% вище, ніж у Мецената. Максимальним вміст білка в обох сортів був у варіанті 0,8 млн шт./га – 21,68% у сорту Оплот та 21,40% – у сорту Меценат.

Таким чином, незалежно від умов вирощування сорт Оплот має вищу врожайність та вміст білка в зерні, ніж сорт Меценат. При цьому сорт Оплот має більш сильну позитивну реакцію на покращання умов вирощування, що може характеризувати його як сорт інтенсивного типу.