Вплив регуляторів росту рослин на насіннєву продуктивність ліній кукурудзи

Анотація

Мета та завдання досліджень. Вивчити вплив регуляторів росту на насіннєву продуктивність і посівні якості насіння материнських форм, та пилкоутворюючу здатність батьківських форм гібридів кукурудзи, а також розробити способи застосування регуляторів росту у первинних ланках насінництва

Матеріал і методи. Досліди проведено у 2018-2019 роках на полі насінницької сівозміни Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН. Насіння ліній кукурудзи було висіяне ручними саджалками на шестирядкових ділянках площею 29,4 м² (за схемою 4♀:2♂), в чотирьох повтореннях. Фенологічні спостереження та біометричні вимірювання були виконані на 10 рослинах кожного повторення. Матеріалом для досліджень було використано 8 ліній – батьківських компонентів гібридів кукурудзи: чотири лінії стерильні аналоги (Харківська 126 М, Харківська 215 М, Харківська 164 М, Харківська 155 М), 4 лінії закріплювачі стерильності (Харківська 126 ЗМ, Харківська 215 ЗМ, Харківська 164 ЗМ, Харківська 155 ЗМ). Дослід включає чотири варіанти обробітку: 1). Без обробітку (контроль); 2). «Аппетайзер» – обприскування у фазі 4-5 листків; 3). «Нертус Планта Пег» – передпосівна обробка насіння; 4). «Нертус Планта Пег» – передпосівна обробка насіння + обприскування у фазі 4-5 листків. Проведено дослід з визначення життєздатності приймочок шляхом послідовного зняття ізоляторів. Для оцінки продуктивності зразків було проведено облік: - рослин на ділянці; - безплідних рослин; - рослин з нерозвиненими качанами; - повноцінних качанів. Було відібрано і зважено одну середню кількісну пробу качанів (10 качанів) для висушування та аналізу структури качанів.

Результати та обговорення. На лініях стерильних аналогах, відмічено істотний вплив регуляторів росту на показники маси рослини, та її стан у період перед початком виходу волоті. Найкращу реакцію рослин на застосування РРР було виявлено на лініях Харківська 155 М та Харківська 155 ЗМ. На варіанті обробітку № 2 Аппетайзер було відмічено  найбільше перевищення біометричних показників у порівнянні з контрольними ділянками. На ділянках з обробітком РРР, було відмічено більш пізнє цвітіння волотей та більш ранній вихід приймочок, що зменшувало розрив у цвітінні батьківських та материнських ліній. У дослідах на лінії Харківська 126 найкращі показники синхронності цвітіння показали ділянки з варіантом обробітку № 2 (Аппетайзер) – строки цвітіння батьківських та материнських форм на них майже співпадали (♂ 27.07 - ♀ 28.07). На ділянках з варіантами обробітку № 3 (Нертус обробка насіння) та № 4 (Нертус обробка насіння + обприскування) співпали піки цвітіння обох форм (♂ 27.07-♀ 27.07), проте після цього батьківські форми припиняли цвітіння значно раніше ніж материнські – відбувся розрив у цвітінні (станом на 03.08 цвіло 2% ♂ форм та 43% ♀ форм). Hа ділянках з обробітком РРР, було відмічено суттєве збільшення маси зерна з проби, маси 1000 зерен, загальної врожайності та інших показників у порівнянні з контрольними ділянками. Було відмічено вплив усіх трьох варіантів обробітку (Аппетайзер, Нертус, Нертус +) на показники пилкової продуктивності ліній закріплювачів стерильності кукурудзи. Вивчення життєздатності пилку ліній закріплювачів стерильності показало, що застосування регуляторів росту рослин не має суттєвого впливу на цей показник. Вплив РРР на життєздатність приймочок стерильних аналогів, відмічено на лініях Харківська 126 М та Харківська 215 М. На інших лініях він був менш помітним.

Висновки. Отримані результати по ефективності застосування регуляторів росту дозволяють рекомендувати Аппетайзер та Нертус Планта Пег в якості поліпшувачів насіннєвої продуктивності батьківських компонентів гібридів першого покоління кукурудзи.