Ступінь і частота трансгресій елементів продуктивності колоса у гібридів F2 пшениці м’якої озимої
DOI:
https://doi.org/10.30835/2413-7510.2023.283652Ключові слова:
пшениця м’якаї озима, елементи продуктивності колоса, частота трансгресії, ступінь трансгресіїАнотація
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження було проаналізувати питання прояву ступеня та частоти трансгресії гібридів F2 пшениці м’якої озимої за елементами продуктивності колоса.
Матеріали та методи. Дослідження проведено в лабораторії генетичних ресурсів зернових культур Інституту рослинництва імені В.Я. Юр’єва НААН у 2019–2021 рр. Матеріалом для дослідження виступали 30 гібридів F2 створених в результаті проведення прямих та зворотніх діалельних схрещувань та 20 гібридів F2 створених в результаті проведення тестерних схрещувань. Досліди було закладено відповідно до вимог селекційних польових експерементів. Ручною саджалкою висівали гібриди F2 та їх батьківські форми у оптимальні строки. Довжина рядка – 1 метр, міжряддя – 20 см, глибина 4–6 см, попередник – чорний пар. У рядок висівали 20 зерен. Статистичну обробку результатів проведено за методикою Б.А. Доспехова. Ступінь та частоту трансгресії кількісних ознак визначали за формулами, запропонованими Г.С. Воскресенською та В.І. Шпота.
Обговорення результатів. Аналізуючи гібриди F2 створені шляхом діалельної схеми схрещування за ознакою довжина колоса в усіх проаналізованих гібридів було виявлено позитивні трансгресії. Найбільшу ступінь трансгресії виділено у комбінацій Ладижинка / Диво (Тс = 18,0 %) та Водограй білоцерківський / Ладижинка (Тс =12,1 %), Найбільша частота трансгресії за даною ознакою була у гібридів Ладижинка / Диво (Тч = 89,7 %) та Хвала / Диво (Тч = 85,0 %). Максимальний ступінь трансгресії за кількістю зерен у колосі виявлено в гібриду Водограй білоцерківський / Хвала (Тс = 12,9 %), а максимальна частота трансгресії даної ознаки – Кубок / Ладижинка (Тч = 50,7 %).За ступенем трансгресії маси колоса виділено гібрид Кубок / Диво (Тс = 25,7 %), а за частотою трансгресії даної ознаки – Кубок / Диво (Тч = 54,3 %). Максимальну перевагу над кращою батьківською формою за кількістю колосків у колосі мав гібрид Водограй білоцерківський / Хвала (Тс = 18,6 %), а максимальну частоту трансгресій за цією ознакою – Водограй білоцерківський / Хвала (Тч = 88,7 %). Максимальну перевагу над кращою батьківською формою за масою зерна з колоса виявлено у Кубок / Диво (Тс = 27,7 %). Найбільша частота трансгресії була у гібриду Кубок / Коровайна (Тч = 54,3 %). За ступенем трансгресії маси 1000 зерен ідентифіковано Кубок / Диво (Тс = 12,4 %), а за ступенем трансгресії даної ознаки – Кубок / Диво (Тч = 82,7 %). Аналізуючи гібриди F 2 створені шляхом схрещування за тестерною схемою за ступенем трансгресії довжини колоса виділено гібриди Хвала / Kanada (Тс = 10,7 %)та Диво / Arktis (Тс = 10,6 %), а за частотою трансгресії – Хвала / Kanada (Тч = 79,7). За кількістю колосків у колосі найбільша частота трансгресії спостерігалась у Хвала / Viglanka (Тс = 16,4 %). Найбільша частота трансгресії даної ознаки була у Хвала / Viglanka (Тч = 51,3 %) та Водограй білоцерківський / Arktis (Тч = 51,3 %).Максимальну перевагу над кращою батьківською формою за кількістю зерен у колосі виявлено в Ладижинка / Arktis (Тс = 13,6 %), а максимальну частоту трансгресій за цією ознакою – Ладижинка / Arktis (Тч = 47,0 %).За ступенем трансгресії маси колоса виділено гібрид Ладижинка / Arktis (Тс = 26,2 %), за частотою трансгресії даної ознаки – Водограй білоцерківський / Kanada (Тч = 60,7 %). Максимальний ступінь трансгресії маси зерна з колоса спостерігався в Ладижинка / Arktis (Тс = 29,7 %), максимальна частота трансгресії – Диво / Viglanka (Тч = 55,0 %). За ступенем трансгресії маси 1000 зерен виділено Диво / Донэра (Тс = 11,9 %) та Водограй білоцерківський / Viglanka (Тс = 11,2 %), а за частотою трансгресії – Водограй білоцерківський / Viglanka (Тч = 92,0 %).
Висновки. Встановлено, що ступінь позитивних трансгресій за довжиною колоса серед гібридів F2 , створених за діалельною схемою схрещування, становив у середньому 6,9 %, частота – 52,6 %; кількість колосків у колосі – 7,8 %, частота – 44,8 %; кількість зерен у колосі – 5,4 %, частота – 21,4 %; маса колоса – 6,3 %, частота – 23,4 %, маса зерна з колоса – 6,9 %, частота – 22,5 %; маса 1000 зерен – 0,1 %, частота – 31,2 %. Ступінь позитивних трансгресій за довжиною колоса серед гібридів F2 , створених за тестерною схемою, схрещування становив у середньому 4,6 %, частота – 36,5 %; кількість колосків у колосі – 6,9 %, частота – 30,5 %; кількість зерен у колосі – 5,4 %, частота – 26,0 %; маса колоса – 10,0 %, частота – 29,2 %, маса зерна з колоса – 11,5 %, частота – 29,3 %; маса 1000 зерен – 2,6 %, частота – 31,6 %.
Посилання
Sydiakina O.V., Dvoretskyi V.F. Winter wheat performance depending on nutrition in the Western Polissia. Naulovi Horyzonty. 2020. No. 07 (92). P. 45–52. [in Ukrainian]
Gbegbelegbe S., Cammarano D., Asseng S., Robertson R., Chung U., Adam M., Shiferaw B. Basic modeling for global wheat production using the CIMMYT megaenvironment, specific varieties. Field Crops Res. 2017. Vol. 202. R. 122–135.
Oliinyk Ya.B., Smyrnov I.H. Geography of the global economy, K.: Znannia, 2011. 640 p. [in Ukrainian]
Kolomiiets L.A., Humeniuk O.V. Using the world gene pool of winter bread wheat in new Myronivka varieties. Myronivskyi Visnyk. 2019. Issue 8. P. 6–17. DOI: https://doi.org/10.31073/mvis201908-01. [in Ukrainian]
Lytvynenko M.A. Plant Breeding and Genetic Institute - National Center of Seed and Cultivar Investigation . Department of Wheat Breeding and Seed Production in the Institute’s 100-year history. Zbirnyk Naukovykh Prats SHI-NTsNS. Odesa. 2012. Issue 20 (60), P. 3-9. [in Ukrainian]
Vlasenko V.A. Breeding evolution of Myronivka wheats. Myronivka 2012. 360 p. [in Ukrainian]
Alabushev A.V. Adaptive potential of cereal varieties. Zernobobovyye i Krupyanyye Kultury. 2013, No. 2 (6) P.47-51. [in Russian]
Morhun V.V. The Institute of Plant Physiology and Genetics of the National Academy of Sciences of Ukraine has turned 70 years. Sortovyvchennia ta Okhorona Prav na Sorty Roslyn. 2016. No. 2 (31). P. 83 - 90. [in Ukrainian]
Vasylkivskyi S.P., Hudzenko V.M., Kochmarskyi V.S., Kyrylenko V.A. Realization of the potential of cereal varieties – a way to solve the food problem. Faktory Eksperymentalnoi Evoliutsii Orhanizmiv. 2017. Vol. 21. P.47–51. [in Ukrainian]
Ulich O.L., Tereshchenko Yu.F. Adaptive varieties of winter wheat for the Forest-Steppe – Steppe transition subzone. Ahronom. K.: AhroMediia LLC, 2018. P. 96–102. [in Ukrainian]
Lytvynenko M.A. Breeding and seed production: a two-unit whole. Nasinnytstvo: Scientific and production journal 2012. No. 7. P. 1–4. [in Ukrainian]
Bazalii V.V. Optimization of winter wheat varietal composition by environmental stability in the Southern Steppe of Ukraine. Selektsiia i Nasinnytstvo: Interdepartmental thematic collection of scientific papers . Kharkiv. 2008. Issue 96. P. 361–369. [in Ukrainian]
Ivashchenko O.O., Rudnyk-Ivashchenko O.I. Trends in agricultural production adaptation to climatic changes Visnyk Ahrarnoi Nauky. 2011. No. 8. P. 52–56. [in Ukrainian]
Bakumenko O.M., Vlasenko V.A. Heterosis and inheritance of thousand seed weight in F1 winter bread wheat (Triticum aestivum L.). Journal of Native and Alien Plant Studies. 2015. No. 11. P. 67–73. DOI: https://doi.org/10.37555/.11.2015.190866. [in Ukrainian]
Derevianko I.O. Transgressive variability of performance constituentsin spring barley hybrids. Visnyk Kharkivskoho Natsionalnoho Ahrarnoho Universytetu. Series "Roslynnytstvo, Selektsiia i Nasinnytstvo, Plodoovochivnytstvo i Zberihannia". 2018. Issue 1. P. 165–172. [in Ukrainian]
Dospekhov B.A. Methods of field experimentation (with basics of statistical processing of research data). Moscow: Agropromizdat, 1985. 351 p. [in Russian]
Voskresenskaya G.S., Shpota V.I. Transgression of Brassica traits and methods of quantitative accounting of this phenomenon. Doklady VASKhNIL. 1967. No. 7. P. 18–20. [in Russian]
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Yu. O. Chernobai, V. K. Riabchun
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
При розміщенні текстів статей в електронних ресурсах авторські права зберігаються за автором друкованої публікації.
Автор може не погоджуватися з правками рецензентів і редакції, мотивуючи при цьому свою точку зору.
Автор може вимагати від редакції пояснень або змін у випадку виявлення істотних помилок у його статті.
Автор може використовувати матеріали, опубліковані в журналі «Селекція і насінництво» у своїх роботах, обов’язково посилаючись на наш журнал.
