Аналіз фізіологічних механізмів адаптації та стійкості сортів озимої пшениці різного географічного походження

Анотація

Мета дослідження: Аналіз ролі ознак морфотипу та фізіологічних реакцій в адаптації до умов Лівобережного Лісостепу України шляхом вивчення широкого набору колекційних зразків пшениці озимої різного еколого-географічного походження за комплексом морфологічних ознак та фізіологічних особливостей, що визначають адаптивність до умов дослідного середовища та виявлення цінних зразків з метою подальшого залучення їх у селекційний процес.

Матеріали і методи: У статті наведено результати досліджень 318 зразків озимої пшениці різного еколого-географічного походження з 27 країн світу за комплексом морфологічних ознак і фізіологічних реакцій на умови Лівобережного Лісостепу України в 2020-2021 та 2021-2022 вегетаційних роках. Польову оцінку проводили за наступними параметрами: оцінка стану рослин перед перезимівлею; оцінка польової зимостійкості; оцінка швидкості відновлення рослин навесні; фіксація дати колосіння; оцінка пошкодження листя хворобами. Оцінку морфологічних ознак проводили відповідно до методики дослідження сортів пшениці м’якої (Triticum aestivum L.) на ВОС-тест, методики фізіологічних досліджень у селекції CIMMYT та методика відбору зимостійких генотипів пшениці.

Обговорення результатів: Виявлена значна варіація за всіма досліджуваними ознаками. Аналіз температурних показників останніх років свідчить про зміни умов проходження вегетації осіннього та зимового періодів. Погодні умови обох років досліджень були в цілому сприятливими для перезимівлі рослин озимої пшениці. Варто зазначити, що умови перезимівлі у 2021-2022 вегетаційному році були дещо складнішими, рослини пшениці були більш виснаженими через наявність різких підвищень та понижень температури. Виявлено, що для адаптації рослин пшениці до погодних умов важливою є не лише морозостійкість, а й польова зимостійкість у поєднанні з високим рівнем росту на початкових етапах і хорошим відновленням у весняний період. Встановлено кореляційний зв’язок між ознаками польової зимостійкості та інтенсивністю росту в осінній період (r=0,653) та з регенеративною здатністю рослин у весняний період (r=0,835).

Висновки: Виявлено зразки з високою зимостійкістю та високою інтенсивністю весняного відновлення – Ліра одеська, Оберіг Миронівський, Диканька (Україна) та сорти іноземного походження – Turkuaz (Азербайджан) та Andrada (Румунія). Підвищеною зимостійкістю (7-8 балів) і хорошим відновленням навесні (8-9 балів) володіли зразки: Октава одеська, Наталка, Золотава носівська, Легенда Миронівська, Бунчук, Оржиця нова, ПС Ташань (Україна) T67/X84W063-9-45//Karl92/3 (Туреччина), AR800-1-3-1/NW97S320, NE10507 (США). За результатами дворічної оцінки стійкості генотипів до плямистості Septoria tritici як джерела стійкості можуть бути використані наступні зразки – Краєвид, Магнатка, Співанка поліська (Україна), Arctis (Німеччина), Apertus (Австрія), AR800-1-3- 1/NW97S320 (США).