Каротиноїди твердої пшениці: бібліометричний аналіз літератури з наукометричної бази Lens.org
DOI:
https://doi.org/10.30835/2413-7510.2025.347604Ключові слова:
Triticum durum, каротиноїдні пігменти, бібліометрикаАнотація
Пшениця тверда (Triticum durum) – другий після м’якої пшениці найбільш культивований вид пшениці. Одним з основних показників якості зерна пшениці твердої є індекс жовтості (YI), який визначається вмістом каротиноїдів. Сорти пшениці з високим вмістом каротиноїдів високо ціняться у макаронній промисловості. Це зумовлює велику кількість наукових публікацій, присвячених питанням каротиноїдів твердої пшениці. Для аналізу великих обсягів різноспрямованої наукової літератури використовуються бібліометричні показники. Нашою метою було оцінити публікаційну діяльність за тематикою «каротиноїди твердої пшениці» за основними бібліометричними параметрами. Для пошуку та аналізу літератури використовували наукометричну базу Lens.ors. Всього було знайдено 2364 наукові роботи, опубліковані за період з 1955 р. по 2025 р. Після 1990 р. кількість публікацій за рік почала поступово зростати, а з 2007 р. публікаційна активність за тематикою «каротиноїди твердої пшениці» почала зростати стрімко, досягнувши максимуму в 2021-2022 рр., після чого спостерігається різкий спад. Динаміка цитування відрізняється від динаміки числа публікацій. Цей показник після 1997 р. також почав стрімко зростати, але він характеризується дуже значними коливаннями, хоча рік максимальної загальної кількості цитувань майже збігається з роком максимальної кількості публікацій – 2020 р. В журналах Foods (Basel, Switzerland), Frontiers in Plant Science i Plants (Basel, Switzerland) було опубліковано найбільше статей за цією тематикою. Журнали Frontiers in Plant Science, Photosynthetica та Agronomy є лідерами за показником цитування. Найбільш продуктивними авторами є Agata Gadaleta, Sergio R. Atienza і Andrea Brandolini, а найбільш цитованими – Agata Gadaleta, Pasquale De Vita, Antonio Blanco і Anntonella Pasqualone. Серед організацій Spanish National Research Council посідає перше місце як за кількістю публікацій, так і за кількістю цитувань. Серед країн лідером за кількістю публікацій є Італія, а за загальною кількістю цитувань – США. Також була проаналізована тематика найбільш цитованих публікацій, і було виявлено, що найбільшу кількість цитувань отримали огляди, присвячені широким проблемам стійкості, біохімії, фізіології та селекції рослин. Завдяки проведеній бібліометричній оцінці охарактеризовано динаміку та регіональні особливості публікаційної діяльності в сфері досліджень каротиноїдів твердої пшениці, виявлено найбільш впливові журнали, провідні установи та авторів, а також проаналізовано найбільш цитовані публікації. Підкреслюються розбіжності при аналізі за різними бібліометричними показниками, а саме кількістю публікацій і кількістю цитувань, найбільш цитованими авторами та найбільш цитованими документами
Посилання
Boyacioglu, H. (2017). Global durum wheat use trending upward. World-Grain.com. https://www.world-grain.com/articles/8777-global-durum-wheat-use-trending-upward
Hentschel, V., Kranl, K., Hollmann, J., Lindhauer, M. G., Böhm, V. M., & Bitsch, R. (2002). Spectrophotometric determination of yellow pigment content and evaluation of carotenoids by high-performance liquid chromatography in durum wheat. Journal of Agricultural and Food Chemistry, 50(23), 6663–6668. https://doi.org/10.1021/jf025701p
Digesù, A. M., Platani, C., Cattivelli, L., Mangini, G., & Blanco, A. (2009). Genetic variability in yellow pigment components in cultivated and wild tetraploid wheats. Journal of Cereal Science, 50(2), 210–218. https://doi.org/10.1016/j.jcs.2009.05.002
Subira, J., Peña, R. J., Álvaro, F., Ammar, K., Ramdani, A., & Royo, C. (2014). Breeding progress in the pasta-making quality of durum wheat cultivars released in Italy and Spain during the 20th Century. Crop & Pasture Science, 65(1), 16–26. https://doi.org/10.1071/CP13238
Groth, S., Wittmann, R., Longin, C. F. H., & Böhm, V. (2020). Influence of variety and growing location on carotenoid and vitamin E contents of 184 different durum wheat varieties (Triticum turgidum ssp. durum) in Germany. European Food Research and Technology, 246, 2079–2092. https://doi.org/10.1007/s00217-020-03557-1
Fratianni, A., Giuzio, L., Di Criscio, T., Zina, F., & Panfili, G. (2013). Response of carotenoids and tocols of durum wheat in relation to water stress and sulfur fertilization. Journal of Agricultural and Food Chemistry, 61(11), 2583–2590. https://doi.org/10.1021/jf304168r
Requena-Ramírez, M. D., Rodríguez-Suárez, C., Hornero-Méndez, D., & Atienza, S. G. (2024). Durum wheat at risk in a climate change scenario: The carotenoid content is affected by short heat waves. Journal of Agricultural and Food Chemistry, 72(37), 20354–20361. https://doi.org/10.1021/acs.jafc.4c05718
Requena-Ramírez, M. D., Rodríguez-Suárez, C., Flores, F., Hornero-Méndez, D., & Atienza, S. G. (2022). Marker-trait associations for total carotenoid content and individual carotenoids in durum wheat identified by genome-wide association analysis. Plants, 11(15), 2065. https://doi.org/10.3390/plants11152065
Colasuonno, P., Marcotuli, I., Blanco, A., Maccaferri, M., Condorelli, G. E., Tuberosa, R., Parada, R., de Camargo, A. C., Schwember, A. R., & Gadaleta, A. (2019). Carotenoid pigment content in durum wheat (Triticum turgidum L. var durum): An overview of quantitative trait loci and candidate genes. Frontiers in Plant Science, 10, 1347. https://doi.org/10.3389/fpls.2019.01347
Oduro-Obeng, H. (2024). Bioaccessibility of dietary carotenoid compounds assessed from durum wheat [Doctoral thesis, University of Manitoba]. MSpace Institutional Repository. https://mspace.lib.umanitoba.ca/server/api/core/bitstreams/7ad79168-43a5-4bb3-9d2e-0a94b153581d/content
Mellado-Ortega, E., & Hornero-Méndez, D. (2017). Effect of long-term storage on the free and esterified carotenoids in durum wheat (Triticum turgidum conv. durum) and tritordeum (×Tritordeum Ascherson et Graebner) grains. Food Research International, 99(Pt 2), 877–890. https://doi.org/10.1016/j.foodres.2016.05.012
Mellado-Ortega, E., Atienza, S. G., & Hornero-Méndez, D. (2015). Carotenoid evolution during postharvest storage of durum wheat (Triticum turgidum conv. durum) and tritordeum (×Tritordeum Ascherson et Graebner) grains. Journal of Cereal Science, 62, 134–142. https://doi.org/10.1016/j.jcs.2015.01.006
Requena-Ramírez, M. D., Rodríguez-Suárez, C., Hornero-Méndez, D., & Atienza, S. G. (2024). Lutein esterification increases carotenoid retention in durum wheat grain. A step further in breeding and improving the commercial and nutritional quality during grain storage. Food Chemistry, 435, 137660. https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2023.137660
Atienza, S. G., Ballesteros, J., Martín, A., & Hornero-Méndez, D. (2007). Genetic variability of carotenoid concentration and degree of esterification among Tritordeum (Tritordeum Ascherson et Graebner) and durum wheat accessions. Journal of Agricultural and Food Chemistry, 55(10), 4244–4251. https://doi.org/10.1021/jf070342p
Rodríguez-Suárez, C., Requena-Ramírez, M., Hornero-Méndez, D., & Atienza, S. G. (2023). Towards carotenoid biofortification in wheat: Identification of XAT-7A1, a multicopy tandem gene responsible for carotenoid esterification in durum wheat. BMC Plant Biology, 23, 412. https://doi.org/10.1186/s12870-023-04431-4
Rodríguez-Suárez, C., Requena-Ramírez, M. D., Hornero-Méndez, D., & Atienza, S. G. (2024, September 22–27). Inter-specific breeding programs for increasing carotenoid content in wheat [Poster presentation]. 3rd International Wheat Congress, Perth, Australia. https://wheatvivo.org/display/iwc-abstract-2024-poster-57
Requena-Ramírez, M. D., Hornero-Méndez, D., Rodríguez-Suárez, C., & Atienza, S. G. (2021). Durum wheat (Triticum durum L.) landraces reveal potential for the improvement of grain carotenoid esterification in breeding programs. Foods, 10(4), 757. https://doi.org/10.3390/foods10040757
Mulugeta, B., Tesfaye, K., Ortiz, R., Geleta, M., Haileselassie, T., Hammenhag, C., Hailu, F., & Johansson, E. (2023). Unlocking the genetic potential of Ethiopian durum wheat landraces with high protein quality: Sources to be used in future breeding for pasta production. Food and Energy Security, 12(6), e511. https://doi.org/10.1002/fes3.511
Stehno, Z., Paulíčková, I., Bradová, J., Konvalina, P., Capouchová, I., Mašková, E., & Pech, P. (2011). Evaluation of emmer wheat genetic resources aimed at dietary food production. Journal of Life Sciences, 5, 207–212.
Kumar, R. (2025). Bibliometric analysis: Comprehensive insights into tools, techniques, applications, and solutions for research excellence. Spectrum of Engineering and Management Sciences, 3(1), 45–62. https://doi.org/10.31181/sems31202535k
Blanco, A. (2024). Structure and trends of worldwide research on durum wheat by bibliographic mapping. International Journal of Plant Biology, 15(1), 132–160. https://doi.org/10.3390/ijpb15010012
Pejić Bach, M., Pivar, J., & Fabac, R. (2024). Emerging trends in generative artificial intelligence: Insights from patent analysis using Lens.org toolkit. In: ITIS 2024 BOOK OF PROCEEDINGS: "Harnessing the power of big data for green and digital transition" (pp. 151–160). University of Rijeka.
Jefferson, O., Lang, S., Williams, K., Koellhofer, D., Ballagh, A., Warren, B., Schellberg, B., Sharma, R., & Jefferson, R. (2021). Mapping CRISPR-Cas9 public and commercial innovation using The Lens institutional toolkit. Transgenic Research, 30, 10-18. https://doi.org/10.1007/s11248-021-00237-y
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 O. V. Holyk, L. I. Relina, V. V. Liubych
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
При розміщенні текстів статей в електронних ресурсах авторські права зберігаються за автором друкованої публікації.
Автор може не погоджуватися з правками рецензентів і редакції, мотивуючи при цьому свою точку зору.
Автор може вимагати від редакції пояснень або змін у випадку виявлення істотних помилок у його статті.
Автор може використовувати матеріали, опубліковані в журналі «Селекція і насінництво» у своїх роботах, обов’язково посилаючись на наш журнал.
