Стабільність елементів продуктивності сортів ячменю ярого в екологічному випро-буванні

Автор(и)

  • П. М. Солонечний Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН, Україна
  • М. Р. Козаченко Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН, Україна
  • Н. І. Васько Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН, Україна
  • О. Г. Наумов Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН, Україна
  • П. П. Дмитренко Донецька дослідна станція НААН, Україна
  • О. Л. Коваленко Дослідна станція луб’яних культур ІСГПС НААН, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30835/2413-7510.2014.42075

Ключові слова:

Ячмінь ярий, сорт, екологічне випробування, адаптивність, стабільність, пластичність, елемент продуктивності

Анотація

Наведено результати екологічного випробування 17 сортів ячменю ярого селекції Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН. Визначено вплив факторів «умови вирощування», «генотип» та їх взаємодії на формування компонентів продуктивності. Виявлено особливості параметрів середовищ пунктів екологічного випробування, як фонів для оцінки генотипів. Виділено сорти з високою загальною та специфічною адаптивною здатністю за елементами продуктивності рослини, які є цінними джерелами для селекції ячменю ярого за цими ознаками. 

Посилання

Solonechnii PM. 2013. Homeostaticity and breeding value of current spring barley varieties. Selektsia I nasinnitstvo. 103:31-36.

Solonechnii PM. 2013. Integral assessment of a degree of genetic protection of spring barley varietiesfrom hazardous organisms. Selektsia I nasinnitstvo. 104:32-39.

Solonechnii PM. 2013. Potential adaptive of the barley lines origin bred in Plant Production Institute nd. a V. Ya. Yuryev of NAAS. Visnik Center naukovogo zabezpechennia APV Kharkivskoyi oblasti. 15:119-126.

Nurminiemi M, Madsen S, Rongli OA, Bjornstad A, Ortiz R. 2002. Analysis of the genotype-by-environment interaction of spring barley tested in the Nordic Region of Europe: Relationships among statistics for grain yield. Euphytica. 127:123-132.

Lin CS, Binns MR, Lefkovitch LP. 1986. Stability analysis: Where do we stand? Crop Science. 26:894-900.

Kadi Z, Adjel F, Bouzerzour H. 2010. Analysis of the genotype x environment interaction of barley grain yield (Hordeum vulgare L.) under semi-arid conditions. Advances in Environmental Biology. 4(1):34-40.

Saad FF, El-Mohsen AA, Al-Soudan IH. 2013. Parametric statistical methods for evaluating barley genotypes in multi-environment trials. World Essays Journal. 1(4):125-136.

Tondelli A, Francia E, Visioni A, Comadran J at all. 2014. QTLs for barley yield adaptation to Mediterranean environments in the Nure x Tremois biparental population. Euphytica. 197:73-86.

Araus JL, Slafer GA, Royo C, Serrent MD. 2008. Breeding for yield potential and stress adaptation in cereals. Critical Reviews in Plant Sciences. 27(6):377-412.

Kilchevskii AV, Khotilyeva LV. 1997. Plant breeding ecological. Minsk: Tekhnologia. 372 p.

Zhuchenko AA. 1980. Genetic ecological of agricultural plants (adaptation, recombinigenesis, agribiocenose). Kishinev: Shtiintsa. 588 p.

Kilchevskii AV, Khotilyeva LV. 1989. Genotype and environment in plant breeding. Мoskva: Nauka I tekhnika. 191 p.

Eberhart SA, Russel WA. 1966. Stability parameters for comparing varieties. Crop. Sci. 6(1):36–40.

##submission.downloads##

Опубліковано

2014-06-27

Номер

Розділ

СОРТОВИВЧЕННЯ ТА СОРТОЗНАВСТВО