Оптимізація живильного середовища для інтродукованого з Росії штаму бульбочкових бактерій Bradyrhizobium japonicum
DOI:
https://doi.org/10.30835/2413-7510.2015.57402Ключові слова:
Bradyrhizobium japonicum, інтродукція з Росії, середовище, оптимізація, бульбочкові бактерії, азот, симбіоз, бобові рослиниАнотація
Мета і задачі дослідження. Дослідження спрямоване на визначення компонентів та їх концентрації для живильного середовища YMA, які були б найбільш придатні для культивування бульбочкових бактерій сої Bradyrhizobium japonicum. Це забезпечить наукову основу для виробництва бульбочкових бактерій у промислових масштабах.
Матеріали і методи. Вихідним матеріалом були бульбочкові бактерії сої Bradyrhizobium japonicum, штам GF, який було інтродуковано з Всеросійського НДІ сої РАСГН. Живильні середовища – YMA, SM, TY, PA, BSE.
Концентрований розчин бактерій культивували протягом двох діб при 28 оС, потім розподіляють у рідкому живильному середовищі YMA і культивують чотири доби. Після цього B. japonicum розподіляли у чотирьох середовищах в 250 колбах по 100 мл. Оптимальне середовище визначали в різні періоди росту бактерій за допомогою спектрофотометра за кривими зростання. Після цього було оптимізовано склад живильного середовища та концентрація його компонентів. Зокрема, маніт у середовищі YMA було замінено на таку ж кількість гліцерину, лактози, декстрози, сахарози, мальтози, в той час як інші компоненти залишалися незмінними.
Обговорення результатів. Результати дослідження показали, що клітини B. japonicum найшвидше виростали у середовищі YMA у порівнянні з іншими – SM, TY, PA, BSE. Таким чином, живильне середовище YMA було вибране для оптимізації складу.
Темп росту B. japonicum посилюється за доповнення живильного середовища вуглецем з різних джерел. Серед декількох джерел (глюкоза, маніт, сахароза, гліцеролтан) було визначено, що кращим є глюкоза. За темпами росту штаму GF було встановлено, що оптимальним співвідношенням компонентів і концентрацій є 10,0 г/л глюкози, 0,8 г/л порошкових дріжджів, 0,2 г/л MgSO4·7H2O, 0,8 г/л K2HPO4, 0,1 г/л NaCl, 0,01 г/л CaCl2 і 4 мл/л розчину Rh.
Оптимізоване середовище порівнювали з оригінальним YMA та із середовищем № 3. Оцінювали результати культивування бактерій через 12, 24, 36 і 48 годин після інокуляції. Доведено, що оптимізоване середовище за цим показником було краще, ніж оригінальне і № 3.
Висновки. У результаті дослідження встановлено, що серед п’яти живильних середовищ кращим для інокуляції бульбочкових бактерій сої B. japonicum штам GF є YMA. Його склад оптимізовано і встановлено, що кращими компонентами і концентрацією є 10,0 г/л глюкози, 0,8 г/л порошкових дріжджів, 0,2 г/л MgSO4·7H2O, 0,8 г/л K2HPO4, 0,1 г/л NaCl, 0,01 г/л CaCl2 і 4 мл/л розчину Rh. Оптимізоване середовище YMA надасть можливість виробництва бульбочкових бактерій в промислових масштабах у стислий час.
Посилання
Liu Baoping, Zhou Junchu.Study on rhizobium inoculant. Hubei Agricultural Sciences. 2006; 45(1): 57–60.
Tan Juan. Effects of Russian rhizobium inoculation on soybean growth and yield. Crops. 2007; (4): 36–37.
Li Fudi, Hu Zhengjia. Application of microbial fertilizers in the sustainable development of agriculture. Beijing: Science and Technology of China Press; 1994.
Zhang Wu. Ecological adaptability of soybean rhizobium from Russia. Crops. 2010 (3): 54–55.
Li Yanjie. Effects of rhizobia inoculation on soybean growth and yield. Heilongjiang Agricultural Sciences. 2013; (1): 50–52.
Wu Honghui, Zhou Junchu. Medium optimization and inoculant type comparison of rhizobium. Microbiology. 2005; 31 (2): 14–19.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2015 Jin Xiaomei
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
При розміщенні текстів статей в електронних ресурсах авторські права зберігаються за автором друкованої публікації.
Автор може не погоджуватися з правками рецензентів і редакції, мотивуючи при цьому свою точку зору.
Автор може вимагати від редакції пояснень або змін у випадку виявлення істотних помилок у його статті.
Автор може використовувати матеріали, опубліковані в журналі «Селекція і насінництво» у своїх роботах, обов’язково посилаючись на наш журнал.