Характеристика сортів тритикале ярого селакції Інституту рослинництва імені В.Я. Юр'єва НААН

Анотація

Мета дослідження. Метою досліджень 2019–2021 рр. було оцінити та порівняти господарські та технологічні особливості зареєстрованих та нових сортів тритикале ярого селекції Інституту рослинництва імені В.Я. Юр’єва НААН України.

Матеріали та методи. Матеріалом досліджень були 10 зареєстрованих та нових сортів тритикале ярого, які було оцінено за господарськими особливостями та технологічними властивостями. Польові оцінки проводили за методикою кваліфікаційної експертизи сортів рослин. Лабораторні дослідження включали оцінку технологічних властивостей зерна, борошна та хліба за рядом ознак.

Результати та обговорення. За вегетаційним періодом усі сорти належать до групи середньостиглих (від 90 діб (сорт Воля харківська) до 94 діб (еталон Дархліба харківський, Боривітер харківський та Булат харківський).

Висота рослин сортів тритикале ярого – оптимальна (98–108 см). Лише сорт тритикале ярого Кріпость харківська мав висоту 84 см (низькостеблові тритикале).

Урожайність варіювала від 4,07 до 5,00 т/га. Найбільшу врожайність мав сорт Свобода харківська – 5,00 т/га, що перевищує еталон на 0,73 т/га. Сорти Опора харківська та Кріпость харківська мали врожайність 4,74 та 4,61 т/га відповідно, що перевищує еталон Дархліба харківський на 0,37 та 0,24 т/га відповідно.

Маса 1000 зерен становила від 38,1 до 40,9 г. Найбільшу масу 1000 зерен мали сорти Булат харківський, Боривітер харківський та Кріпость харківська – 40,9, 40,9 та 40,2 г відповідно, що перевищувало еталон Дархліба харківський на 1,8–2,5 г.

Натура зерна сортів тритикале ярого була високою – від 717 до 753 г/л. Найбільшу натуру зерна мали Зліт харківський (753 г/л) та Булат харківський (751 г/л). Даний показник у сорту Боривітер харківський був на рівні еталону Дархліба харківський і становив 745 г/л.

Склоподібність сортів тритикале ярого була середньою (від 31 до 49 %). Найбільшим даний показник був у сорту Кріпость харківська та сорту Булат харківський – 49 і 47 % відповідно.

За твердістю зерна до групи м’якозерні було віднесено Боривітер харківський (121 Н), Дархліба харківський (118 Н), Свобода харківська (109 Н), Воля харківська (106 Н) та Опора харківська (105 Н); до дуже м’якозерних – Достаток харківський (101 Н), Зліт харківський та Булат харківський (по 98 Н відповідно), Скарб харківський (92 Н) та Кріпость харківська (90 Н).

Вміст білка на рівні еталону Дархліба харківський мали Боривітер харківський (13,0 %) та Воля харківська (12,8 %). Виявлено сорти, в яких вміст крохмалю в зерні більший, ніж у еталону Дархліба харківський – Зліт харківський (60,1 %), Достаток харківський (60,0 %), Булат харківський (60,0 %), Скарб харківський (59,2 %), Свобода харківська (58,9 %).

Найбільший вміст клейковини у борошні мав сорт Воля харківська – 22,0 %, ІДК – 82 од. (ІІ група якості). Нижчий вміст клейковини мали сорти Зліт харківський, Булат харківський та Достаток харківський – 20,3, 20,0 та 19,8 % відповідно, ІДК –  80 од. (ІІ група якості), 73 та 73 од. відповідно (І група якості).

Сила борошна варіювала від 68 до 154 о.а. Найбільшою вона була у еталону Дархліба харківський – 154 о.а.; Зліт харківський, Булат харківський та Достаток харківський – 109–118 о.а., Кріпость харківська, Опора харківська, Воля харківська та Боривітер харківський – 92–100 о.а.

Пружність сортів (P) тритикале ярого становила від 35 до 69 мм, розтяжність (L) – від 53 до 74 мм. Найбільшим співвідношення P/L було у еталону Дархліба харківський – 1,3. Сорти Достаток харківський та Кріпость харківська мали збалансованість 1,2 та 1,0 відповідно.

Об’ємний вихід хліба тритикале ярого становив від 400 до 500 мл. Кращий об’єм хліба був у сортів Кріпость харківська, еталону Дархліба харківський, Достаток харківський та Скарб харківський.

Загальна хлібопекарська оцінка тритикале ярого становила 7,4–8,8 балів. Еталон Дархліба харківський мав найвищий рівень загальної хлібопекарської оцінки – 8,8 балів. Найменшим даний показник був у сортів Булат харківський (7,4 балів) та Опора харківська (7,8 балів).

Загальна хлібопекарська оцінка позитивно корелювала з показниками об’єму хліба (r = 0,86), якості клейковини (r = 0,51) та пружності тіста (r = 0,30). Встановлено зворотні кореляції між загальною хлібопекарською оцінкою та показниками розтяжності тіста (r = –0,47), вмісту крохмалю в зерні (r = –0,46) та натури зерна (r = –0,35).

Урожайність зерна мала тісну середню кореляцію з масою 1000 зерен (r = 0,55). Водночас показник врожайності перебував у зворотній кореляції з силою борошна (r = –0,64) та пружністю тіста (r = –0,51).