Як уникнути eskape патогенів використовуючи екстракти їстівних рослин

Автор(и)

  • Oleksandra Pallah Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» пл. Народна, 3, м. Ужгород, Україна, 88000, Україна https://orcid.org/0000-0003-3636-6621
  • Tamara Meleshko Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» пл. Народна, 3, м. Ужгород, Україна, 88000, Україна https://orcid.org/0000-0003-4046-1509
  • Svitlana Tymoshchuk Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» пл. Народна, 3, м. Ужгород, Україна, 88000, Україна https://orcid.org/0000-0002-8157-4262
  • Lesya Yusko Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» пл. Народна, 3, м. Ужгород, Україна, 88000, Україна https://orcid.org/0000-0002-7072-0703
  • Larisa Bugyna Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» пл. Народна, 3, м. Ужгород, Україна, 88000, Україна https://orcid.org/0000-0001-5950-5116

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-8025.2019.193155

Ключові слова:

золяти клінічного походження, біоплівки, екстракти їстівних рослин

Анотація

Метою роботи було визначення вмісту біологічно активних речовин, а саме поліфенолів та антоціанів,в екстрактах плодів аличі, чорниці, йошти, черешні, сливи, червоної та чорної смородини, та дослідження впливу екстрактів плодів цих рослин на ріст та біоплівкоутворенняклінічних ізолятів "збудників ESKAPE"in vitro.

Матеріали і методи. Антибіотикорезистентність штамів клінічного походження, а саме Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus, Klebsiella pneumoniae, Acinetobacter baumannii, Pseudomonas aeruginosa, Enterobacter cloacae визначали методом дифузії Кірбі-Бауера. Вміст біологічно активних речовин визначали методом тонкошарової хроматографії. Вплив ягідних екстрактів на вищезгадані ізоляти вивчали методом їх сумісного культивування. Здатність клінічних ізолятів до утворення біоплівки вивчали за допомогою спектрофотометричного методу з використанням кристалічного фіолетового, в якості барвника.

Результати. Проаналізувавши результати чутливості до антибіотиків клінічних ізолятів, було встановлено, що вони стійкі до всіх антимікробних препаратів. Аналіз вмісту біологічно активних речовин екстрактів ягід показав, що вони містять велику кількість антоціанів та поліфенолів, та володіють антибактеріальними властивостями. Було встановлено, що ізоляти клінічного походження здатні до біоплівкоутворення, а відібрані нами екстракти ягід володіють здатністю інгібувати сформовані біоплівки ізолятами клінічного походження, а саме: Klebsiella pneumoniae та Pseudomonas aeruginosa.

Висновки. Досліджуючи антибактеріальні властивості антоціанів та поліфенолів, екстрагованих з ягід, можна зробити висновок, що вони здатні гальмувати ріст не лише виділених нами планктонних форм штамів, але й пригнічують утворені ними біоплівки

Біографії авторів

Oleksandra Pallah, Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» пл. Народна, 3, м. Ужгород, Україна, 88000

Асистент, молодший науковий співробітник

Кафедрa клініко-лабораторної діагностики та фармакології

Науково-дослідний і навчальний центр молекулярної мікробіології та імунології слизових оболонок

Tamara Meleshko, Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» пл. Народна, 3, м. Ужгород, Україна, 88000

Старший викладач, молодший науковий співробітник

Кафедрa клініко-лабораторної діагностики та фармакології

Науково-дослідний і навчальний центр молекулярної мікробіології та імунології слизових оболонок

Svitlana Tymoshchuk, Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» пл. Народна, 3, м. Ужгород, Україна, 88000

Асистент, молодший науковий співробітник

Кафедрa клініко-лабораторної діагностики та фармакології

Науково-дослідний і навчальний центр молекулярної мікробіології та імунології слизових оболонок

Lesya Yusko, Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» пл. Народна, 3, м. Ужгород, Україна, 88000

Кандидат біологічних наук, викладач, молодший науковий співробітник

Кафедрa клініко-лабораторної діагностики та фармакології

Науково-дослідний і навчальний центр молекулярної мікробіології та імунології слизових оболонок

Larisa Bugyna, Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» пл. Народна, 3, м. Ужгород, Україна, 88000

Науковий співробітник

Науково-дослідний і навчальний центр молекулярної мікробіології та імунології слизових оболонок

Посилання

  1. Rice, L. B. (2008). Federal Funding for the Study of Antimicrobial Resistance in Nosocomial Pathogens: No ESKAPE. The Journal of Infectious Diseases, 197 (8), 1079–1081. doi: http://doi.org/10.1086/533452
  2. Salmanov, A. H., Mariievskyi, V. F., Doan, S. I. (2010). Antybiotykorezystentnist nozokomialnykh shtamiv Pseudomonas aeruginosa v khirurhichnykh statsionarakh Ukrainy v 2008 rotsi. Shpytalna khirurhiia, 3, 86–89.
  3. Kulia, A. F., Sabo, Yu., Koval, H. M., Boiko, N. V. (2011). Porivnialnyi analiz metodiv vyznachennia antybiotykochutlyvosti umovno-patohennykh bakterii–zbudnykiv oportunistychnykh infektsii liudyny. Mikrobiolohichnyi zhurnal, 73 (5), 47–53.
  4. Othman, L., Sleiman, A., Abdel-Massih, R. M. (2019). Antimicrobial Activity of Polyphenols and Alkaloids in Middle Eastern Plants. Frontiers in Microbiology, 10. doi: http://doi.org/10.3389/fmicb.2019.00911
  5. Al Maqtari, Q. A. A., Al Maqtari, M. A. (2014). In vitro antibacterial activity of different Yemeni leaves extracts of Lawsonia inermis against some bacterial pathogens. International Journal of Research Studies in Biosciences, 2 (10), 52–57.
  6. Jimenez-Garcia, S. N., Guevara-Gonzalez, R. G., Miranda-Lopez, R., Feregrino-Perez, A. A., Torres-Pacheco, I., Vazquez-Cruz, M. A. (2013). Functional properties and quality characteristics of bioactive compounds in berries: Biochemistry, biotechnology, and genomics. Food Research International, 54 (1), 1195–1207. doi: http://doi.org/10.1016/j.foodres.2012.11.004
  7. Chen, W., He, Y., Zhou, Y., Shao, Y., Feng, Y., Li, M., Chen, F. (2015). Edible Filamentous Fungi from the SpeciesMonascus: Early Traditional Fermentations, Modern Molecular Biology, and Future Genomics. Comprehensive Reviews in Food Science and Food Safety, 14 (5), 555–567. doi: http://doi.org/10.1111/1541-4337.12145
  8. Volleková, A., Košt’álová, D., Kettmann, V., Tóth, J. (2003). Antifungal activity ofMahonia aquifoliumextract and its major protoberberine alkaloids. Phytotherapy Research, 17 (7), 834–837. doi: http://doi.org/10.1002/ptr.1256
  9. Kechinski, C. P., Guimarães, P. V. R., Noreña, C. P. Z., Tessaro, I. C., Marczak, L. D. F. (2010). Degradation Kinetics of Anthocyanin in Blueberry Juice during Thermal Treatment. Journal of Food Science, 75 (2), C173–C176. doi: http://doi.org/10.1111/j.1750-3841.2009.01479.x
  10. Abbas, M., Saeed, F., Anjum, F. M., Afzaal, M., Tufail, T., Bashir, M. S. Et. al. (2016). Natural polyphenols: An overview. International Journal of Food Properties, 20 (8), 1689–1699. doi: http://doi.org/10.1080/10942912.2016.1220393
  11. Kong, J.-M., Chia, L.-S., Goh, N.-K., Chia, T.-F., Brouillard, R. (2003). Analysis and biological activities of anthocyanins. Phytochemistry, 64 (5), 923–933. doi: http://doi.org/10.1016/s0031-9422(03)00438-2
  12. Coklar, H., Akbulut, M. (2017). Anthocyanins and phenolic compounds of Mahonia aquifolium berries and their contributions to antioxidant activity. Journal of Functional Foods, 35, 166–174. doi: http://doi.org/10.1016/j.jff.2017.05.037
  13. Kandaswami, C., Middleton, E. (1994). Free radical scavenging and antioxidant activity of plant flavonoids. Free radicals in diagnostic medicine. Boston: Springer, 351–376. doi: http://doi.org/10.1007/978-1-4615-1833-4_25
  14. Hertog, M. G., Kromhout, D., Aravanis, C., Blackburn, H., Buzina, R., Fidanza, F., Pekkarinen, M. (1995). Flavonoid intake and long-term risk of coronary heart disease and cancer in the seven countries study. Archives of internal medicine, 155 (4), 381–386. doi: http://doi.org/10.1001/archinte.155.4.381
  15. Pro zatverdzhennya metodychnyh vkazivok shhodo vyznachennya chutlyvosti mikroorganizmiv do antybakterialnyh preparativ (2007). Nakaz MOZ Ukrainy No. 167. 05.04.2007. Available at: http://mozdocs.kiev.ua/view.php?id=6958
  16. Al-Boushi, M. A., Haj Hamdo, H., Herbali, J. (2014). Extraction and study of the phenolic compounds in the leaves and sticks of the Syrian sumac plant (Rhus coriaria L). International Journal of ChemTech Research, 6, 2414–2415.
  17. Wrolstad, R. E., Acree, T. E., Decker, E. A., Penner, M. H., Reid, D. S., Schwartz, S. J., Sporns, P. (Eds.) (2005). Handbook of food analytical chemistry, volume 1: Water, proteins, enzymes, lipids, and carbohydrates. John Wiley & Sons, 784.
  18. Andrzejewska, J., Sadowska, K., Klóska, Ł., Rogowski, L. (2015). The effect of plant age and harvest time on the content of chosen components and antioxidative potential of black chokeberry fruit. Acta Scientiarum Polonorum Hortorum Cultus, 14, 105–114.
  19. Albadawi, D. A., Mothana, R. A., Khaled, J. M., Ashour, A. E., Kumar, A., Ahmad, S. F. et. al. (2017). Antimicrobial, anticancer, and antioxidant compounds from Premna resinosa growing in Saudi Arabia. Pharmaceutical Biology, 55 (1), 1759–1766. doi: http://doi.org/10.1080/13880209.2017.1322617
  20. Nazzaro, F., Fratianni, F., De Martino, L., Coppola, R., De Feo, V. (2013). Effect of Essential Oils on Pathogenic Bacteria. Pharmaceuticals, 6 (12), 1451–1474. doi: http://doi.org/10.3390/ph6121451
  21. Naz, S., Siddiqi, R., Ahmad, S., Rasool, S. A., Sayeed, S. A. (2007). Antibacterial Activity Directed Isolation of Compounds from Punica granatum. Journal of Food Science, 72 (9), M341–M345. doi: http://doi.org/10.1111/j.1750-3841.2007.00533.x

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-01-29

Як цитувати

Pallah, O., Meleshko, T., Tymoshchuk, S., Yusko, L., & Bugyna, L. (2020). Як уникнути eskape патогенів використовуючи екстракти їстівних рослин. ScienceRise: Biological Science, (5-6(20-21), 30–37. https://doi.org/10.15587/2519-8025.2019.193155

Номер

№ 5-6(20-21) (2019)

Розділ

Біологічні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Oleksandra Pallah, Tamara Meleshko, Tamara Meleshko, Svitlana Tymoshchuk, Svitlana Tymoshchuk, Lesya Yusko, Lesya Yusko, Larisa Bugyna, Larisa Bugyna

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.